Торг із Трампом, переговори в Абу-Дабі та пенсії росіян на війну, - огляд політиким росії

Реакція кремля на результати проміжних виборів в США

Не буде новиною зазначити, що найважливішою подією останнього тижня, не лише в контексті американської політики, але й безпекової ситуації в Європі, стали проміжні вибори до Конгресу США, за результатами яких перемогла Демократична партія, яка здобула більшість і в Сенаті, і в Палаті представників. Вочевидь, що ця подія внесе корективи й до російської зовнішньої політики та того, що саме нам слід очікувати від путіна в контексті кремлівської мирних стратегії переговорів та взаємодії з адміністрацією Дональда Трампа.

Отже, офіційна реакція кремля доволі очікувано була стриманою. Путінський речник Пєсков назвав результати виборів «внутрішньою справою США» та заявив, що вони не вплинуть на позицію росії. Фактично, те саме заявив й путінський помічник Ушаков. Показовим стало те, що російська пропаганда при цьому доволі відкрито називала Дональда Трампа «кульгавою качкою», при чому це стосувалося й пропагандистських каналів Соловйова.

Проте слід розуміти, що подібна емоційна реакція була в першу чергу адресована саме на внутрішню аудиторію. Якщо ж аналізувати суттєву сторону цього питання, потрібно знову нагадати, що кремль зробив велику ставку на стратегію “перетягування канату” в контексті діалогу з адміністрацією Дональда Трампа, намагаючись відвернути увагу Вашингтону від питання мирних переговорів та їх зосередження на двосторонніх темах, передусім економічного характеру.

Власне, весь останній рік путінський посланець Дмітрієв займався саме цим завданням. І ситуація з “дизельною угодою”, а також подальше призупинення дії закону Ліндсі Грема, вочевидь, дозволили кремлю повірити, що його стратегія почала ефективно працювати. Перемога демократів важливе саме в цьому контексті, адже за даними Financial Times, вони вже обговорюють питання законодавства, яке б обмежило можливості Білого дому скасовувати санкції. Крім цього, видання повідомило і про підготовку до розслідування питання “дизельної угоди”.

І хоча Трамп матиме право вето, посилення санкційного тиску на росію підтримує і частина республіканців. Саме з цього фактору й випливає те, що кремль, найбільш ймовірно, буде намагатися скористатися актуальною для себе “позитивною кон'юнктурою” щодо контактів з адміністрацією Трампа, та періодом до січня 2027 року, аби зняти з себе якомога більше санкцій у форматі різноманітних «угод». Більше того, москва може намагатися надати цим домовленостям форму довгострокових контрактів та інвестицій, щоб у подальшому їх було значно складніше скасувати. Це важливо й в контексті майбутньої тристоронньої зустрічі між Україною, США та росією, де російська делегація може вимагати отримання поступок саме у такому форматі «угод», таким чином намагаючись повторити «дизельну угоду».

Тристоронні переговори в Абу-Дабі

Як вже було зазначено у попередній темі, цього тижня нам вже офіційно стало відомо, що очікувані ще на початку листопада тристоронні переговори між Україною, США та росією відбудуться 10-11 листопада в Абу-Дабі. За словами Віткоффа, вони пройдуть на рівні робочих груп і будуть присвячені “післявоєнним безпековим домовленостям, деескалації, гуманітарним питанням і наступним крокам на шляху до миру”. І хоча наразі мало що можна говорити про потенційні результати цих переговорів, все ж існує ряд факторів, на які необхідно звернути увагу.

Перш за все це склад російської делегації. Нам вже відомо, що її очолить путінський помічник Владімір Мединський, який вже керував російською делегацією під час переговорів у Стамбулі та в ході попереднього раунду даного тристороннього формату. Він в першу чергу відомий тим, що влаштовував на переговорах “історичні лекції”. До складу делегації також увійде й начальник російського гру Костюков. Як і попередні рази, поточне призначення Мединського є, вочевидь, політичною демонстрацією того, що кремль не збирається відходити від власних ультимативних та максималістських вимог.

Про це свідчать й інші сигнали з москви. Нагадаємо, що наприкінці жовтня Ушаков назвав цей раунд «калібрувальним» і заявляв про відсутність високих очікувань. Більше того, необхідно розуміти, що путін продовжує вірити у те, що його армія ось-ось переможе, адже диктатор продовжує публічно “хизуватись” неіснуючими «успіхами» на фронті. До того ж секретар радбезу рф Шойгу напередодні заявив, що Захід стає «дедалі агресивнішим у міру наближення росії до перемоги».

А тому наразі від переговорів в Абу-Дабі не слід очікувати проривних результатів. Щобільше, з огляду на потенційну стратегію кремля до офіційного початку роботи нового Конгресу США, путінські посланці можуть використати тристоронні переговори в більшій мірі лише як додаткову можливість утримувати адміністрацію Трампа на треку односторонніх поступок.

Кремль планує використовувати пенсійні накопичення для покриття дефіциту бюджету

На внутрішньому треку останній тиждень виявився показовим передусім з точки зору фінансових можливостей кремля продовжувати війну. Все через те, що російський уряд знайшов ще одне джерело, з допомогою якого він буде покривати власний дефіцит бюджету. Мова йде про новий законопроект, який російський уряд вніс до держдуми 6 листопада. Згідно з ним, з 1 квітня 2027 року всі пенсійні накопичення росіян, а це близько 6,6 трлн рублів, автоматично і без їхньої згоди буде переведено в так звану програму довгострокових заощаджень. Майже 3 трлн рублів із цієї суми належать тим, хто ніколи не обирав недержавний пенсійний фонд, і ці гроші передадуть у новий фонд під управлінням державної корпорації ВЕБ.

Щоб зрозуміти, навіщо це кремлю слід нагадати, як російська влада сьогодні взагалі покриває дефіцит бюджету. Для цього мінфін рф використовує облігації федеральної позики (ОФЗ). Головними покупцями цих облігацій є російські банки, але важливу роль відіграють і пенсійні фонди, які вже зараз вкладають в ОФЗ близько половини пенсійних накопичень. Проте ці гроші мали обмеження. Пенсійні накопичення фактично заморожені ще з 2014 року, і нових внесків туди не надходить.

Раніше російська влада могла позичати лише ті пенсійні гроші, які вже знаходилися в цій старій “замороженій системі”. А тому коли старі облігації погашалися, пенсійні кошти просто знову вкладали в нові ОФЗ, але загальна їх сума при цьому не зростала. З цим новим законопроектом після автоматичного переведення накопичень у 71 млн росіян (на чиїх рахунках і знаходяться 6,6 трлн рублів) з'являться відкриті рахунки в новій програмі, а отже і можливість постійно поповнювати їх власними коштами.

Сама влада збирається заохочувати їх до цього різними доплатами та пільгами. Ці нові гроші надходитимуть до фондів, які разом зі старими накопиченнями знову зможуть вкладати їх у державні облігації. Щобільше, кошти в цій програмі «замикаються» на роки, тож забрати їх швидко громадяни не зможуть. Таким чином кремль збирається отримати нове джерело позик для покриття бюджетного дефіциту. Окрім цього, голова ВЕБ Шувалов ще в червні заявляв, що ці гроші планують вкладати в так звані «технологічні проекти». Фактично мова йде про те, аби фінансувати ті проекти, які без цього довелося б оплачувати оплачувати з бюджету.

При цьому слід розуміти, що навіть за найсприятливішого для кремля сценарію нові внески росіян покриватимуть лише незначну частину тих величезних запозичень, які мінфін планує на 2027 рік. Проте сам факт того, що влада вже звертається до пенсійних заощаджень найкраще демонструє, наскільки гостро кремлю бракує грошей.

Різке зростання нафтогазових доходів РФ у жовтні

Іншою важливою новиною в контексті внутрішньополітичних новин росії стало рекордне зростання нафтогазових доходів федерального бюджету за півтора року. За даними мінфіну рф, у жовтні 2026 року доходи становили 971,2 млрд рублів, що на 9,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і більш ніж вдвічі перевищує вересневий показник. Таке зростання відбулося завдяки підвищенню світових цін на тлі ескалації війни на Близькому Сході, а також надходженнями від щоквартального податку на додатковий дохід.

Середня ціна російської нафти марки Urals у вересні, яка використовується для розрахунку податкових надходжень за жовтень, становила 92,08 долара за барель – найвищий показник із квітня 2026 року. Для порівняння, вже за підсумками жовтня середня ціна Urals зросла до 101,46 долара за барель, що стало найвищим показником із липня 2014 року. Водночас саме вереснева ціна вплинула на жовтнені податкові надходження. Як наслідок, додаткові нафтогазові доходи бюджету понад базовий місячний рівень у жовтні досягли 283,4 млрд рублів.

Надходження від ключового податку на видобуток корисних копалин (ПВКК) становили 1,122 трлн рублів, що на 39,1% більше, ніж у вересні, і майже в 1,7 раза більше, ніж у жовтні минулого року. Ще 358,6 млрд рублів бюджет отримав від податку на додаткових дохід, який сплачується щоквартально. Паралельно важливо враховувати, що значні податкові надходження супроводжувалися суттєвими бюджетними виплатами нафтовим компаніям. У жовтні кремль виплатив нафтовим компаніям 415 млрд рублів за механізмом паливного демпфера, що є найвищим обсягом цих виплат з квітня 2022 року. Загалом сума нарахувань нафтовим компаніям у період з січня по жовтень 2026 року за ции механізмом досягла 1,636 трлн рублів. Для порівняння, за весь 2025 рік нафтові компанії отримали майже 1,297 трлн рублів.

Водночас зростання світових цін позначилося не лише на бюджетних надходженнях, а й на експортній виручці російських нафтових компаній. За оцінками Bloomberg, за чотири тижні до 1 листопада росія отримала близько 10,6 млрд доларів від експорту нафти – рекордний показник за весь період повномасштабної війни.

Загалом попри позитивну динаміку жовтня, загальна тенденція залишається негативною. За перші десять місяців 2026 року нафтогазові доходи федерального бюджету становили 6,44 трлн рублів, що на 14,1% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Показовим є і перегляд бюджетних прогнозів. На початку жовтня мінфін рф знизив очікувані нафтогазові доходи на 1,3 трлн рублів – із 8,92 трлн до 7,58 трлн рублів. Відтак, за перші десять місяців до бюджету вже надійшло 85% від скоригованого річного плану, але лише 72% від початкового прогнозу.

путін зобов'язав дата-центри резервувати потужності для державних потреб на тлі українських атак

путін 2 листопада підписав указ, який зобовʼязує власників приватних центрів обробки даних (ЦОД) резервувати 10% їхніх площ і потужностей для забезпечення роботи інформаційних ресурсів. Рішення ухвалили на тлі серії українських атак на російську цифрову інфраструктуру.

Нагадаємо, що 8-11 жовтня українські дрони успішно атакували дата-центри «яндекс» у Сасові, Калузі та Владимирі. 14 жовтня в Балакові було атаковано найбільший дата-центр росії, який належить «сбербанку».

Того ж дня путін провів нараду з питань кібербезпеки за участю низки російських високопосадовців. Тоді путін наголошував на потребі координації між спецслужбами та оперативним звʼязком, банками та інтернет-компаніями. Наступною ціллю став дата-центр соціальної мережі «вконтакте» у Ленінградській області, атакований 18 жовтня, а 23 жовтня було уражено ключовий дата-центр федеральної податкової служби рф.

Згаданий документ оприлюднили на офіційному порталі нормативно-правових актів рф. Згідно з указом, власники дата-центрів мають виконати вимогу протягом 10 днів. При цьому зарезервовані площі й потужності продовжуватимуть використовуватися самим дата-центрами, однак за рішенням спеціальної підкомісії мають бути надані протягом 24 годин для забезпечення роботи російських інформаційних ресурсів. Указ також передбачає власне створення спеціальної підкомісії при урядовій комісії з цифрового розвитку, яка ухвалюватиме рішення щодо залучення зарезервованих потужностей. Вона також встановлюватиме граничний розмір плати за їх використання. Крім цього, документ передбачає можливість тимчасового використання обчислювальних потужностей, розташованих за межами рф, однак такі рішення потребуватимуть погодження з фсб.  Водночас мінцифри рф має провести інвентаризацію вільних площ і потужностей приватних дата-центрів, а також затвердити вимоги до власників інформаційних ресурсів щодо забезпечення їхньої надійності та безперебійного функціонування.

Окремої уваги заслуговує норма про закордонні потужності. Указ не містить жодного переліку країн, проте найбільш ймовірно, що мова йде про інфраструктуру союзників кремля, передусім країн ЄАЕС. Тобто москва заздалегідь створює юридичну основу для того, щоб у разі масованих ударів перенести критичні ресурси за кордон і зберегти функціонування цифрової інфраструктури режиму, причому під повним контролем спецслужб.

Минулого тижня експерти «Української призми» вже порушували питання про те, наскільки ефективно москва здатна забезпечувати захист власного цифрового простору. Тоді ми згадували, що кремль намагається використати модель економічної співпраці із США, подібну до «дизельної» угоди. Однак перспективи такої моделі співпраці залишаються невизначеними. Результати проміжних виборів до Конгресу США, за підсумками яких демократи отримали контроль над обома палатами, можуть створити додаткові політичні перешкоди для просування домовленостей із москвою.

Отже, очевидно, що цей указ створює централізований механізм, у межах якого кремль зможе в односторонньому порядку визначати порядок залучення приватної цифрової інфраструктури, регулювати вартість послуг і контролювати використання обчислювальних ресурсів за межами рф. Також варто нагадати, що кремль фактично уже має юридичну основу для так званого «тимчасового управління» майном компаній, які не можуть забезпечити безпеку критичної інфраструктури. Водночас спроби компенсувати вразливість власних дата-центрів через залучення американських партнерів наразі виглядають менш реалістичними, з огляду на чинні санкційні обмеження та нові політичні умови США.