Кому найбільше довіряють і не довіряють українці: результати соцдослідження

Національна гвардія України має найвищий рівень довіри серед правоохоронних органів: 86% респондентів висловили їй довіру, порівняно з 72% опитаних у 2023 році. За нею йде Служба безпеки України – 73%, що має на 14% більше довіри, ніж торік.

Про це йдеться у дослідженні соціологічної групи «Рейтинг».

Іншим інституціям, таким як Державна прикордонна служба, довіряють 54%, при цьому 42% респондентів їй тією, чи іншою мірою не довіряють. І Національна поліція, і Міністерство внутрішніх справ мають по 48% довіри, не довіряє їм 51% та 38% опитаних відповідно. Рівень довіри до Національної поліції дещо знизився: у 2023 частка тих, хто довіряє Нацполу становила 56%.

Цікаво, що Державному бюро розслідувань довіряють 45%, а 50% висловлюють недовіру. Національне антикорупційне бюро, Генеральна прокуратура та Державна митна служба мають приблизно однаковий рівень довіри (близько 33%), тоді як понад 60% не довіряють цим інституціям.

Нарешті, найнижчий рівень довіри в Україні до судової влади: лише 25% висловлюють довіру, а 72% – недовіру.

Ставлення до реформ та підтримки ЄС

Опитування показує, що 74% респондентів вважають боротьбу з корупцією найбільш важливою реформою. Реформи у сфері національної безпеки, оборони та судової системи також отримали по 36% підтримки, тоді як реформи поліції та митниці є пріоритетними для 10% респондентів.

Найкраще опитані українці оцінили проведення реформи цифрової трансформації: повністю або скоріше задоволені нею 66% респондентів; ще 20% незадоволені. 13% опитаних було важко відповісти. Підтримкою гендерної рівності задоволена половина респондентів, незадоволені близько 30%. Ще 21% не визначились з відповіддю. Реформа національної безпеки продемонструвала баланс: 46% задоволених, 47% незадоволених і 7% не визначилися. Реформа поліції незадоволені 57% опитаних, однак 40% – задоволені. Митна реформа отримала 56% незадоволених, 30% задоволених і 15% не визначилися. Найнижчу оцінку отримала судова реформа – 73% незадоволених і лише 21% задоволених, тоді як антикорупційні зусилля отримали найнижчу оцінку – 15% задоволених і 84% незадоволених.

Що стосується підтримки з боку ЄС, то допомога деокупованим територіям (43%), підтримка у розслідуванні воєнних злочинів (38%) та забезпечення справедливого правосуддя (31%) є одними з найбільш актуальних сфер для України, а боротьба з корупцією лідирує з показником 62%. Важливо, що опитування також показує, що серед цих пріоритетів підтримка ЄС на деокупованих територіях вважається найбільш ефективною – 48% респондентів оцінюють її позитивно, а підтримку у розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних.

Джерела інформації

Згідно з опитуванням, Telegram є найпопулярнішим джерелом інформації для 47% респондентів, далі йдуть YouTube (26%), «Єдиний марафон новин» (21%), а також розповідей очевидців подій/знайомих та офіційні державні джерела (обидва – по 19%). Інші джерела включають телевізійні канали, які не є частиною «Єдиного марафону новин» (16%), українські онлайн-медіа (15%) та міжнародні ЗМІ (14%).

Соціальні мережі вважаються основним джерелом дезінформації (53%), за ними йдуть месенджери (зокрема і Telegram) (35%) і телебачення (32%). 89% респондентів вважають дезінформацію серйозною проблемою, серед яких 56% вважають її дуже серйозною, а 33% – скоріше серйозною. Лише 10% не вважають проблему дезінформації та фейків серйозною.

Методологія дослідження

Опитування проводилося з 24 по 29 вересня 2024 року на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера), вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв'язок). Похибка становить 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.

На світлині: НГУ має найвищу довіру українців / світлина Вікіпедія