Експорт Китаю злетів на 36%: рекордний профіцит торгівлі

У вересні 2026 року експорт Китаю зріс на 36,3% у річному вимірі, значно перевищивши прогнози аналітиків. За перші дев’ять місяців профіцит зовнішньої торгівлі країни сягнув майже $938 млрд. Рекордні показники свідчать про високий попит на китайські технології та водночас посилюють напруження у відносинах Пекіна з його торговельними партнерами.

Як повідомляє Reuters, за даними митної статистики КНР, у вересні вартість експорту збільшилася на 36,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це суттєво більше за очікування економістів, які прогнозували зростання на 25,5%. У серпні експорт уже зріс на 25%, однак вересневий результат став найвищим із лютого 2026 року.

У грошовому вимірі китайські товари, відправлені за кордон у вересні, оцінювалися приблизно у $447,2 млрд. Імпорт також продемонстрував значне зростання — на 31%, до $313,7 млрд. Проте експорт і надалі суттєво перевищує імпорт, завдяки чому торговельний профіцит Китаю за один місяць становив близько $133,5 млрд. Це рекордний місячний показник.

За січень–вересень 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі КНР досяг приблизно $938,1 млрд. Якщо тенденція збережеться, країна може перевищити торішній рекорд у $1,2 трлн і знову встановити історичний максимум.

Одним із ключових чинників зростання став глобальний попит на високотехнологічну продукцію. Зокрема, збільшилися поставки напівпровідників, електроніки, обладнання для обробки даних та автомобілів. Важливу роль відіграє розвиток інфраструктури штучного інтелекту, який потребує дедалі більше обчислювальних потужностей, електронних компонентів та супутнього обладнання. Попит також підтримують технології енергетичного переходу й електротранспорт. Reuters

Водночас на результати впливає перебудова міжнародної торгівлі. Через тарифні обмеження та торговельні суперечки з окремими західними країнами китайські виробники активніше шукають покупців на інших ринках. Зростають поставки до країн Азії та Європи. Це дає змогу китайським підприємствам підтримувати завантаженість виробництва навіть за складних умов на окремих напрямках.

Однак рекордний експорт не означає, що китайська економіка позбулася внутрішніх проблем. Попит усередині країни залишається слабким, а криза на ринку нерухомості стримує економічну активність. Залежність від зовнішніх продажів допомагає підтримувати виробництво, проте робить економіку вразливою до нових торговельних бар’єрів і можливого уповільнення світового попиту.

Для торговельних партнерів Китаю ситуація має подвійний ефект. З одного боку, доступ до китайських товарів може знижувати витрати компаній і споживачів та прискорювати впровадження нових технологій. З іншого — масштабні поставки створюють додатковий тиск на місцевих виробників, які не завжди можуть конкурувати з китайською продукцією за ціною та обсягами виробництва.

Особливо гостро питання торговельного дисбалансу стоїть у відносинах Китаю з Європейським Союзом і США. Західні уряди намагаються захистити власні промислові галузі та зменшити залежність від китайських виробничих ланцюгів. Зокрема, суперечки стосуються автомобілів, електротранспорту та високотехнологічної продукції. Нові обмеження можуть вплинути на структуру китайського експорту, але водночас ризикують загострити торговельне протистояння.

Для світової економіки рекорд Китаю є сигналом про те, що глобальне виробництво й торгівля дедалі більше залежать від технологічного сектору, конкуренції за ринки та геополітичних рішень. Пекін демонструє здатність нарощувати зовнішні продажі навіть за умов торговельного тиску, але подальша стійкість цієї моделі залежатиме від світового попиту, доступу до ключових ринків і здатності самої китайської економіки відновити внутрішнє споживання.