Економіка Росії летить у прірву: що змусить Путіна закінчити війну?

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Продукти та послуги в Росії серйозно подорожчають у 2026 році. Поправки до Податкового кодексу РФ зменшать ліміт доходу для патенту з 60 до 10 млн рублів на рік, а зі списку дозволених для його отримання викреслять стаціонарну роздрібну торгівлю та перевезення. Очікувані додаткові надходження від цього заходу у 2026 році становитимуть лише 1,27 млрд руб., а у наступні два роки до 3,3 млрд руб.

Ці суми непорівнянні з потенційними втратами від закриття бізнесу, зростання безробіття, падіння споживчого попиту та посилення інфляції. Під дію поправок потраплять понад 500 тисяч аптек та магазинів, а також понад 270 тисяч перевізників, ресторани середнього рівня, салони краси, автомобільні мийки та частина айтішників.

В результаті роботу можуть втратити мільйон людей: касири, комірники, водії, експедитори, адміністратори торгових точок. Масовий вихід малого бізнесу з ринку неминуче збільшить безробіття в регіонах і створить тиск на місцеві бюджети та служби зайнятості.

Все це результат бюджетної політики Росії, підпорядкованої військовим пріоритетам, коли зростають силові та навколо воєнні статті, тоді як витрати на охорону здоров'я, освіту, житлово-комунальне господарство та підтримку малого бізнесу урізуються, або індексуються нижче за реальну інфляцію.

Гроші забирають у громадян прямими та прихованими способами - підвищенням тарифів та податкового навантаження, посиленням правил для індивідуальних підприємців, штрафами та поборами, зростанням цін через подорожчання логістики та монополізації ринків. Подальша мілітаризація витрат розганяє інфляційні ризики і вимиває заощадження, позбавляючи економіку перспектив розвитку.

У росіян також забиратимуть квартири. 01.10.2025 р. у Державній думі РФ запропонували вилучати у росіян порожні житлові приміщення і передавати їх державі. Якщо власник житла офіційно не відмовиться від права власності, рішення прийматиме спеціальна комісія.

Потім така квартира перейде до муніципалітету. При цьому влада в Росії продовжує безпрецедентне підвищення комунальних тарифів, з якими росіяни живуть з 2005 року. У державному масштабі закручується вирва з корупційних схем, в якій прокручуватимуться небачені за своїм нахабством і безкарністю афери по відлученню у громадян житла, що сподобалося чиновникам.

А от ціни на цукор до Нового року можуть збільшитися через неврожай цукрових буряків, через що його вартість за кілограм підніметься приблизно з 68 до 81 рубля. У аграріїв з Білгорода, Курська, Воронежа та Липецька, де виробляють найбільше цукрових буряків, у 2025 році врожайність знизилася до 25% порівняно з минулим роком.

Неврожай цукрових буряків - це наслідок проваленої агрополітики та заморожених інвестицій. У майбутньому ситуація стане гіршою, оскільки основні бурякосіяючі області фактично є прифронтовими. До кінця року кілограм цукру в РФ збільшиться в ціні на 20%, що автоматично призведе до зростання цін випічки, кондитерських виробів та безалкогольних напоїв.

Для сімей з низькими доходами це пряме зменшення споживання, вони почнуть економити на базових продуктах, які можуть перетворитися на “святкові”. «Солодка інфляція» торкнеться безліч сфер харчової промисловості, оскільки цукор є сировиною для сотень продуктів, від хлібобулочних та молочних десертів до дитячого харчування та лимонадів. Подорожчання цукру на 20% може перетворитися на підвищення вартості товарів на 25-30% на полиці магазину, що призведе до падіння якості життя населення РФ.

Цукор, що дорожчає, підштовхує не тільки до відмови від солодкого, але і до використання дешевих замінників сумнівної якості. Це удар по здоров'ю та майбутніх витратах системи охорони здоров'я. Поки мільярди рублів ідуть на силовиків та війну, сільське господарство та транспорт задовольняються крихтами. Саме звідси зношування сільськогосподарської техніки, відсутність зрошення, слабкий страховий захист від погодних ризиків і, як наслідок, дорогий врожай цукрового буряку і цукру на столі у звичайних людей.

Крім того, у сфері охорони здоров'я Росії назріває серйозна проблема, пов'язана з рівнем кваліфікації медичних працівників, спричинена збільшенням числа лікарів, які прибувають з південних країн ближнього зарубіжжя. Деякі лікарі використовують фіктивні документи та не мають достатніх знань для надання якісної медичної допомоги.

Пацієнти скаржаться на лікарів, які шукають інформацію в інтернеті під час прийому та не можуть розробити коректні плани лікування через недостатнє володіння російською мовою. Проблема ризику для пацієнтів через непідтверджені кваліфікації носить системний характер: на ринок лікарів РФ потрапляють мігранти з непідтвердженими дипломами і навичками. Через дефіцит кадрів і допуску неперевірених фахівців зростають помилки у діагнозах. Пацієнт отримує лікування з ризиком ускладнень, а претензії нема до кого адресувати. Термін очікування на прийом терапевта і вузьких фахівців зростає, а якість консультації падає.

При травмах, інфарктах, ускладнених пологах ціна помилки підвищується, збільшуючи смертність та інвалідизацію, особливо у віддалених регіонах. У великих містах пацієнт має шанс піти в приватну клініку. У малих – альтернативи немає. Помилки в лікуванні означають додаткові лікарняні, звільнення з роботи, витрати на повторні обстеження.

В той же час Росія урізує витрати на міський транспорт. Готується радикальне скорочення фінансування федерального проекту «Розвиток громадського транспорту», ​​в рамках якого планувалося закупити для російських міст тисячі нових автобусів, тролейбусів і трамваїв, а також модернізувати транспортну інфраструктуру, що старіє.

Витрати на проект у 2026 році зменшяться втричі: з 42,6 до 13,8 млрд рублів, як випливає з проекту закону, який уряд виніс до Держдуми.

Латати «дірки» в бюджеті за рахунок накопичених перед війною резервів уряду де-факто більше нема чим: ліквідні активи Фонду національного добробуту з 2022 року скоротилися втричі і ледве перевищують 4 трлн рублів. Щоб звести кінці з кінцями, з наступного року Міністерство фінансів підвищує податок на додаткову вартість до 22%, а також планує радикальне збільшення податків для малого бізнесу. Сировинні доходи скарбниці також знижуються, у бюджеті утворюється 5,7 трлн рублів дефіциту 2025 року і 3,8 трлн – у наступному. Уряд буквально змушує росіян, хіба що окрім Москви та Петербургу, їздити на застарілій техніці невідремонтованими дорогами: закупівлі автобусів і тролейбусів скоротять утричі.

Зекономлені гроші гостро потрібні бюджету, якому наступного року доведеться витратити 12,9 трильйонів рублів на армію і ще 3,9 трлн - на інші силові структури, в сумі - 38% всіх загально державних витрат.

Кремль не планує закінчувати війну: військові витрати залишаться на рекордному рівні. Через це загалом близько половини державних програм у бюджеті потраплять під скорочення видатків. При цьому різке збільшення витрат уряд запланував за статтею «національна безпека», у 2026 року вони збільшяться на 13%.

Уряд РФ готує секвестр низки ключових цивільних статей держбюджету. Зокрема, понад чверть фінансування втратить проект «Охорона здоров'я». У результаті росіяни залишаться без доріг, лікарень та програм розвитку.

Підірвана західними санкціями російська економіка котиться у прірву і веде до зростання бідності. Саме прості росіяни пожертвують власним благополуччям заради фінансування СВО. Для найбідніших громадян це потреба жити, постійно скорочуючи витрати на освіту, медицину та харчування, віддаючи всі ресурси на подальшу мілітаризацію країни. Путін кидає на війну неймовірні гроші, розраховуючи захопити багаті українські території з метою їхнього пограбування та підтримки бюджету Росії.

У разі посилення західних санкцій та нарощування військово-технічної і фінансової підтримки України, Росії буде вкрай складно продовжувати агресію. А поки що Кремль має дуже вузький фінансовий маневр, і Путін кидає всі сили на агресію, але з кожним місяцем звужується можливість для маневрування. Жорсткіші західні санкції та надання Україні союзниками далекобійної зброї можуть просто залишити Кремль без ресурсів для продовження війни. І саме це, очевидно, і змусить Путіна сісти за стіл переговорів.

Фото - москва / Укрінформ