Чи потрібне ліліпутіну Чорноморське перемир'я

Україна запропонувала росії морське перемирʼя. росія, схоже, відмовить. Що ж далі?

Іноземні ЗМІ пишуть, що Україна передала пропозиції щодо перемирʼя через США. Є великі сумніви, що росіяни погодяться, принаймні зараз. «Давайте спробуємо зрозуміти логіку ворога, щоб правильно ставити діагнози та робити прогнози», - закликає в дописі на своїй сторінці у Facebook керівник аналітичного відділу «Ділова столиця» Вадим Денисенко.

1. Перш за все потрібно спробувати зрозуміти логіку ухвалення рішень. І тут є кілька прямо протилежних речей. Тому що одночасно задіяно кілька логік:

- особистісна (путіна);

- воєнна;

- економічна;

- передвиборча;

- міжнародна.

2. Почнемо з найпростішої, передвиборчої. Виходячи з цієї логіки, до виборів путіну не бажано йти на жодні мирні угоди, якщо це не капітуляція супротивника. Логіка цих виборів – це «війна до перемоги» і в цьому контексті збочена логіка кремля – не йти на переговори. Але цю логіку можна в будь-який момент розвернути. Тим більше, що запит на нормалізацію більш ніж високий в російському суспільстві.

3. Особистісна логіка путіна дуже проста: зупиняти війну не потрібно, поки Україна не капітулює. І він до останнього буде робити все від себе залежне, щоб продовжити цю війну. А щодо морського перемирʼя, то він хоче вірити, що росія протримається довше, а тому морська блокада України йому вигідна.

4. Воєнна логіка дуже тісно переплітається з економічною. І тут ми маємо кілька важливих складових:

- Наскільки оточення путіна вважає блокаду Чорного моря критичною для економіки рф. Зернова криза може бути частково вирішена за рахунок перенаправлення зерна та олііі на Балтику, Каспій та сухопутним коридором в Китай. Але вирішення цього питання виключно ресурсами аграріїв дуже проблематичне через ціну логістики. Зараз головне питання, чи московська держава погодиться на певні компенсації для аграріїв. Якщо погодиться, росія частково зможе вирішити проблему зернової кризи. Наголошу – частково. Але за будь-яких обставин, це не може не погіршити економіку рф. Наскільки? Поки трохи зарано говорити, але це головне питання, відповідь на яке шукають всі розвідки світу.

- Наскільки Україні вдасться вирішити питання з логістикою. Якщо не вдасться, в січні-березні ми суттєво почнемо відчувати проблеми, безвідносно до обстрілів енергетики. Поки, без відкриття Чорного моря все виглядає доволі сумно. Час, який ми мали з 2022 року для побудови сухих портів та євроколії з півдня України до ЄС, бездарно втрачено. Звичайно, зараз можна говорити про дещо екзотичний варіант: транзит широкою колією через Білорусь до портів Балтії, але він залежить від такої кількості додаткових чинників, що поки його варто відкласти.

- Росіяни будуть активно дивитися за тим чи вдається Україні отримати додаткові «Петріоти». Якщо ми отримаємо 20-30 – це одна історія. 200-300 – зовсім інша з огляду на затрати із виробництва ракет, які запускаються по Україні. Цей фактор хоч і важливий, але все ж вторинний.

- росія готується до мобілізації, яка, схоже, пройде без вагомих ексцесів. У російському суспільстві, попри наростання антивоєнних настроїв, мені здається, складається такий собі консенсус: «давайте дамо путіну останній шанс. А що буде потім, подивимося». Виходячи з фактору мобілізації, зупиняти блокаду моря зараз явно немає сенсу.

5. Міжнародна ситуація складається так, що найближчим часом маловірогідними є результативні переговори. Тристоронній формат вперся в ситуацію, коли росія не хоче, США не можуть, а Україна не має можливості. Інших форматів поки не проглядається. Якщо вони не зʼявляться, складно уявити переговори Україна-росія щодо розблокування моря.

Виходячи із зазначеного вище, вірогідність розблокування моря в найближчій перспективі виглядає малоймовірним. Але його реалізація залежатиме від двох факторів: вплив економістів на путіна (поки слабо в це віриться) та розширення кола переговорників та самого поля переговорів. І поки це теж виглядає дещо віддаленою перспективою.