Через 5–10 років Росія може досягти повної військової готовності для удару по східному флангу НАТО

Після року на чолі військової розвідки генерал-майор Петро Бартовський дав перше велике інтерв’ю Чеському Радіо. У ньому він розповів про нову фазу безпекових загроз, вразливість Чехії до гібридних атак, зростання амбіцій Китаю і чому Захід не може більше почуватися у безпеці, як раніше.

Загроза поруч і вона зростає

Чеська Республіка сьогодні — одна з найбезпечніших країн у світі. Але, як визнає директор військової розвідки, це заслуга не випадку, а щоденної роботи сотень фахівців. «Поліція, армія, служби безпеки, пожежники – всі вони щодня працюють для того, щоб ми могли відпускати дітей на вулицю без страху, спокійно проводити вечори на терасах, не озираючись», — каже Бартовський.

Проте він також попереджає: десятиліття відносного спокою завершилися. «Ми увійшли у період, який є найбільш неспокійним з 1989 року», — наголошує він.

Росія озброюється, вчиться і чекає свого часу

Чи нападе Росія на НАТО? Питання, яке неодноразово лунало з уст політиків і експертів, тепер має чіткішу відповідь від однієї з найпоінформованіших осіб у країні. Бартовський переконаний, що Росія не готова до масштабного нападу зараз, але активна підготовка до нього триває.

• Через 5–10 років Росія може досягти повної військової готовності до удару по східному флангу НАТО.

• У Росії залишаються імперіалістичні амбіції, зокрема створення буферної зони між собою та НАТО.

• Нині  РФ веде гібридну війну: дезінформація, кібератаки, роз'єднання ЄС і НАТО.

• Не можна недооцінювати РФ: вона перевіряє межі дозволеного і вчиться на своїх помилках.

• Формальний запит на активізацію 5-ї статті НАТО (про колективну оборону) не гарантує автоматичного втручання — є держави, які можуть не погодитись.

• РФ може роками виснажувати Захід, перш ніж завдати прямого удару.

«Я вважаю, що дещо пізніше, ніж за п’ять років, Росія може досягти рівня готовності до повноцінної війни. Вона озброюється, накопичує досвід і змінює тактику. І так, її стратегічна мета — створити буферну зону на території України та послабити НАТО», — каже директор розвідки.

За його словами, якщо Росія захоче перевірити єдність Альянсу, то має для цього «чутливі точки» — наприклад, естонське місто Нарва, яке розділене з Івангородом лише річкою. «Але поки що Росія обрала інший шлях — ведення гібридної війни, дезінформаційних кампаній, підриву єдності ЄС та НАТО», — додає Бартовський.

Чехія під прицілом гібридної війни

Чехія, як і інші держави Європи, лишається ціллю ворожих дій: кібератак, диверсій, інформаційного впливу. Бартовський визнає: попри скорочення кількості російських дипломатів у Празі, діяльність російських агентів не припинилася. «Те, що шпигуни більше не працюють під дипломатичним прикриттям, означає лише, що їх важче виявити», — пояснює він.

Російська діаспора, агенти з-за кордону та нові засоби — зокрема безпілотники — створюють потенціал для нових атак, подібних до диверсії у Врбетиці у 2014 році. І хоча державні структури, особливо пов’язані з оборонною сферою, захищені краще, приватні компанії часто нехтують стандартами безпеки.

Кібервійна як нове поле бою

Військова розвідка Чехії успішно провела три значущі операції в кіберпросторі за останній рік. Зокрема, спільно з партнерами було викрито хакерське угруповання APT31 з Китаю, яке атакувало Міністерство закордонних справ. А також російські хакери, пов’язані з ГРУ, намагалися дістати інформацію про військову допомогу Україні.

• Військова розвідка несе відповідальність за виявлення та запобігання найсерйознішим загрозам у кіберпросторі.

• За рік проведено три успішні контроперації (серед них атаки Китаю на МЗС та Росії на логістику допомоги Україні).

• Китай займається кібершпигунством; РФ — кібератаками проти держустанов; КНДР — краде військові технології.

«Ми виявили ці атаки вчасно, проаналізували і зупинили. Жодна збройна поставка, відправлена з Чехії, не зазнала перешкод», — підкреслює Бартовський. Але додає: таких кібератак щомісяця відбуваються тисячі, і більшість залишається поза увагою громадськості.

Ціллю хакерів стають не лише військові дані, а й технології подвійного призначення, наукові розробки, інформація про політику щодо Тайваню — усе це цікавить Китай. У той час як Північна Корея зосереджена на оборонних технологіях, а Росія — на зламі держустанов і підриві демократичних процесів.

Чеські фахівці — серед найцінніших у Європі

Попри обмежені ресурси, чеські спеціалісти цінуються серед союзників. «Ми не маємо мільйонів хакерів чи суперкомп’ютерів, але у нас є люди, які можуть сісти, розібратися, полагодити і вирішити завдання», — з гордістю говорить Бартовський.

Саме здатність мислити нестандартно, гнучко працювати в різних обставинах і ділитися досвідом із партнерами — це те, що зміцнює позиції Чехії у сфері безпеки. «Американець замінює деталь, яка зламалася. А ми — шукаємо, що зламалося, і ремонтуємо», — додає він із характерною чеською іронією.

Погляд у майбутнє — складний, але реалістичний

Петро Бартовський не драматизує ситуацію, але й не применшує загроз. На його думку, конфлікт із Росією затягнеться, а Захід має бути готовим до ескалації не лише у військовому, а й у кіберпросторі, в інформаційній сфері, у боротьбі за ресурси.

«Ми більше не живемо в часи безтурботності. І наша відповідь має бути відповідною — розумною, рішучою та об’єднаною», — резюмує він.

Довідка.

Петро Бартовський народився 1973 року. З 1994 року служив у чеській армії, брав участь у місіях KFOR у Косові та EUFOR у Боснії. З 2001 року — у військовій розвідці. З 2022 року — директор Військової розвідки Чехії. У 2024 році обійняв керівну посаду генерал-майора контррозвідки.

Фото - Петро Бартовський, керівник військової розвідки Чехії / Чеське радіо