«Бук» і вантажівка з кешем – це не підтримка тероризму?

31 січня 2024 року Міжнародний суд ООН виголосив рішення у справі «Україна проти рф» щодо застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

Україна стала першою в історії державою, що використала Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму для позову проти іншої держави. Що стосується Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, то до нас її використовувала для позову лише Грузія у 2008 році (росія тоді перемогла).

Суд встановив порушення росією обох Конвенцій, а також обов’язкового до виконання наказу про застосування тимчасових заходів.

Свої міркування щодо винесеного рішення виклала на своїй сторінці у FB юристка, дипломатка, ексзаступниця міністра закордонних справ Лана Зеркаль.

Cьогоднішнє (31 січня 2024 р. - ЗІФ) рішення Міжнародного суду ООН точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів і точно значно зменшить кількість позовів у майбутньому. Можна сказати, що Суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням.

Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах.

Питання перше: якщо дія конвенції не розповсюджується на постачання зброї, боєприпасів та готівку, яку завозили на непідконтрольні території, то як забезпечити відповідальність за такі дії? Будь-яка країна може відправити «Бук» та вантажівку з кешем і юридично це не можна кваліфікувати як фінансування тероризму? Бо немає квитанції та банківського рахунку?

Питання друге: як захистити етнічні меншини, чиї культурні та релігійні заклади закривають? Після відхилення позиції по Меджлісу всі наступні ситуації будуть сприйматися так само: і етнічні меншини найбільш жорстко відчули, що в сучасному світі справедливості не існує.

Питання третє: як забезпечити відповідальність за порушення норм міжнародного права країною, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН? Статус та права постійного члена РБ ООН надають йому можливість безкарно порушувати всі норми міжнародного права, маніпулювати фактами та цинічно брехати світові, розповсюджуючи свою брудну пропаганду?

Питання четверте: наявність політичної вмотивованості суддів при прийнятті рішень хіба не повязана із процедурою їхнього обрання? Призначення та обрання кожного з 15-ти суддів залежать від країни їхнього походження. І так, частина з цих країн, вже очевидно, дуже не хоче бути відповідачем в цьому суді. Чимало країн постачає своїм проксі і гроші, і зброю, і схоже саме тому намагається не відкривати скриню Пандори відповідальності за такі дії. Цікаво, що Головуюча суддя - представниця США - та ще четверо суддів були проти відхилення претензій України, але рішення приймаються більшістю голосів. І буде дуже цікаво прочитати окремі думки суддів.

Один з головних позитивів рішення – чітке визначення вторгнення в Україну порушенням Наказу суду від квітня 2017 року та заперечення будь-яких спроб визнати «лднр». Ці конструкти на три літери – нічого більше, ніж незаконні терористичні угрупування.

Але головний позитив: по кожній з конвенцій встановлено порушення з боку Росії, хоч росіяни все заперечували. І тепер ця справа, як і всі матеріали до неї, будуть доступні широкому загалу. І разом з рішенням увійдуть в історію.

Лана Зеркаль, дипломатка, юристка; сторінка у FB