Акція «Полудень проти путіна» - що це таке та чого очікувати?

Удова російського опозиціонера Олексія Навального – Юлія Навальна, закликала росіян у день президентських «виборів» приєднатися до акції «Полудень проти путіна». Суть акції полягає в тому, що в день «виборів» 17 березня людям, які виступають проти путінського режиму, потрібно прийти на виборчі дільниці одночасно – опівдні.

Їм пропонується або проголосувати за будь-якого з трьох інших кандидатів крім путіна, або просто постояти на дільниці, а потім піти додому, або зіпсувати бюлетень. Ідею висловити таким чином свій негласний протест підтримала низка російських опозиціонерів, зокрема рух «Шлях додому», колишній депутат законодавчих зборів петербурга опозиціонер М. Резнік та М. Ходорковський.

Чи є сенс в опозиційній акції прихильників Навального?

По-перше, прокремлівські сили, зокрема правляча партія «Единая россия», досить серйозно сприйняли загрозу зриву зрежисованого плану «перевиборів» і вже здійснюють упереджувальні заходи для її локалізації. Тож, російський регулятор «Роскомнагляд» заблокував сайт акції, пропагандистські ЗМІ розганяють публікації з дискредитацією Ю. Навальної та її оточення, а силовики намагаються залякати потенційних порушників. Зокрема, прокуратура Північно-західного округу москви видала активістці руху «Шлях додому» М. Андрєєвій офіційне застереження щодо «неприпустимості порушення закону» у зв’язку з її можливою участю в «неузгоджених публічних заходах» 17 березня о 12:00. У документі, який опублікувала Андрєєва, йдеться, що записи в її соцмережах оцінені владою як відомості про «протиправні дії, що готуються і містять ознаки екстремістської діяльності». 

З іншого боку, російська влада впевнена, що за підсумками псевдовиборів путін продовжить своє правління щонайменше до 2030 року, адже задіяла для цього весь арсенал засобів – від масованої пропаганди і фізичного усунення реальних кандидатів до фальсифікації підрахунку голосів. За даними опозиційного російського сайту «Медуза», у кремлі планують намалювати путіну рекордний рівень підтримки за всю історію його участі у «виборах» – понад 80% (тобто перевищити показник попередніх «виборів» 2018 р., коли диктатор «набрав» 76,69%). Саме тому до участі у «волевиявленні» були допущені виключно так звані технічні кандидати, які створюють декоративну ілюзію конкуренції і не зможуть відтягнути значну кількість голосів від запланованого «переможця».

По-друге, варто враховувати, що президентські вибори в росії не мають нічого спільного з демократією, а лише слугують інструментом утримання російського режиму при владі, де всі прийоми дозволені. Тож, якщо виборці, які підтримають акцію, не прийдуть на «вибори», то цим обов’язково скористаються фальсифікатори, які самі заповнять за відсутніх на виборчій дільниці бюлетені «за» путіна.

До того ж можливість фальсифікувати голоси на підтримку путіна та сфабрикувати велику явку виборців значно спрощує запровадження дистанційного електронного голосування для 1,9 млн росіян за кордоном, а також незаконно включеного до реєстру виборців населення окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей України, де фіктивне «дострокове голосування» розпочалося ще 10 березня, та українського Криму.

За даними цвк, такий спосіб буде доступний у 27 регіонах росії з великою кількістю населення та на окупованих територіях (наразі заявки на онлайн-голосування подали 4,5 млн виборців). Таку схему онлайн-голосування неможливо перевірити на наявність «електоральних ботів», а результати – оскаржити в суді. Крім того, якщо виборці передумають голосувати онлайн, то з 12 березня можливість відкликати заявку на дистанційне голосування заблокована і проголосувати на дільниці вони вже не зможуть (окрім виборців у москві).

Як стверджує «Радіо Свобода», застосована система онлайн-голосування на виборах у держдуму в 2021 році довела, що на дільницях із дистанційним голосуванням «результати» суттєво відрізнялись від очної явки на користь кандидатів, підтриманих владою. Полем для майбутніх фальсифікацій стане і такий інструментарій виборчих маніпуляцій як формат багатоденного голосування з 15 до 17 березня, який до цього в президентських «виборах» в рф ніколи не застосовувався, але був «вдало» протестований владою на референдумі 2020 року, за підсумками якого було затверджено зміни до конституції, що дозволили путіну балотуватися ще на два терміни.

Крім того, на  думку тих, хто критикує акцію, сам прихід опозиціонерів на «вибори» може бути використаний роспропагандою як легалізація путінського режиму. Тож, хоча цього разу найбільшою проблемою для російської влади може стати явка, політтехнологам путіна вигідніше, щоб якомога більше виборців з опозиції взагалі не прийшли на виборчі дільниці та не зіпсували бюлетені, адже потім їх замінювати на «потрібні» досить складно. Тим більше, що влада розраховує «підстрахувати» належну явку на виборчі дільниці провладними партійцями, бюджетниками, співробітниками лояльного владі бізнесу, а також їхніми рідними та друзями.

Отже, заклик опозиції використати псевдовибори для висловлення незгоди з диктатурою путіна, безумовно, скорегує результати підрахунку голосів та певним чином зіпсує розрахунки кремлівських політтехнологів намалювати картинку позахмарних показників на підтримку путіна. Проте радикально їх змінити та завадити «перемозі» путіна цього разу навряд чи вдасться, адже кремль контролює весь репресивний силовий блок в країні, необхідний для придушення потенційних акцій протестів і проявів громадянської непокори. Як вважає експерт українського Центру оборонних стратегій О. Хара, єдиним дієвим методом для опозиції рф могла б стати активна підтримка ЗСУ, однак нині російська опозиція не готується захопити владу силою, а натомість недолугими закликами до своїх прихильників опосередковано підтримує путінський режим. Втім, акція «Полудень проти путіна» здатна продемонструвати, що в росії існує протестний потенціал, а путін не має такої електоральної підтримки, яку йому намалюють за підсумками «виборів».

Центр протидії дезінформації