42% українських педагогів оцінили свої цифрові навички на рівні «Інтегратор»

У 2025/2026 навчальному році в Україні вперше було проведено загальнонаціональне дослідження рівня цифрової компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти з використанням інструменту Європейської Комісії SELFIE for Teachers. 

Про це повідомило Міністерство освіти і науки.

Дослідження охопило 23 області України та місто Київ і дало змогу сформувати репрезентативну картину та проаналізувати самооцінювання цифрової компетентності педагогів на національному та регіональному рівнях, на рівні закладу освіти та індивідуальному рівні учасників, а також визначити їхні потреби для подальшого професійного розвитку. Попри виклики воєнного часу, повітряні тривоги та блекаути, залученість освітян виявилася надзвичайно високою: у моніторингу взяли участь 8 091 педагогічний працівник із 397 закладів освіти (із 402 відібраних), що становить вражаючий показник участі шкіл у 98,7%.

Дослідження показало, що українські педагоги переважно оцінюють свою цифрову компетентність на рівні B1 — «Інтегратор» (42,3 % опитаних). Це свідчить про те, що українські вчителі регулярно, усвідомлено й практично інтегрують цифрові технології у свою професійну діяльність. При цьому найвищий рівень С2 - «Новатори», продемонстрували лише 1,6% опитаних, що вказує на потенціал для подальшого зростання та розвитку цифрового лідерства.

Відповідно до Рамки цифрової компетентності педагогічних працівників ЄС DigCompEdu, найсильнішими  в українських вчителів є компетентності, пов’язані з професійною взаємодією та використанням цифрових освітніх ресурсів. Водночас результати окреслюють напрями для подальшого розвитку — зокрема цифрове оцінювання, персоналізацію навчання, розширення можливостей учнів з використанням цифрових технологій та розвиток  цифрової компетентності здобувачів освіти.

Окрема частина дослідження була присвячена питанням використання штучного інтелекту. Результати свідчать, що педагоги активно знайомляться з можливостями ШІ та починають використовувати їх у професійній діяльності. Водночас подальшої уваги потребують системне педагогічне застосування ШІ, питання етики, безпеки, академічної доброчесності та врегулювання відповідального використання технологій.

Дані також засвідчили важливу роль цифрової компетентності для стійкості системи освіти. У регіонах із підвищеними безпековими ризиками педагоги часто демонструють більш розвинені практичні й адаптивні цифрові компетентності — зокрема завдяки досвіду роботи в умовах дистанційного та змішаного навчання.

У звіті окреслено такі основні висновки дослідження:

• Загальний рівень цифрової компетентності. Українські вчителі переважно оцінюють себе на рівні «Інтегратор» (B1)2 .
• Сильні сторони. Найвищий рівень цифрової компетентності спостерігається у двох сферах: «Професійна залученість» (комунікація, співпраця, взаємодія та професійне навчання) та «Цифрові освітні ресурси» (пошук, створення, адаптація, управління цифровими ресурсами та обмін цифровим контентом для освітніх цілей).
• Пріоритетні сфери. Цифрове оцінювання та розширення можливостей учнів (персоналізація та аналітика навчання) є ключовими сферами подальшого професійного розвитку. Вчителі, які працюють у прифронтових регіонах (в умовах обмеженого безпекового середовища), часто демонструють вищу цифрову компетентність, що свідчить про стратегічне опанування цифрових інструментів задля забезпечення безперервності навчання.

Довідково.

Результати дослідження узагальнено у фінальному звіті «Дослідження рівня цифрової компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в Україні», у якому представлено ключові висновки, регіональний аналіз та рекомендації для подальшого розвитку цифрової компетентності педагогів. 

Дослідження реалізував Європейський фонд освіти (ETF) у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України, Європейською Комісією та Європейським виконавчим агентством з питань освіти і культури (EACEA).

За матеріалами дослідження створено інтерактивний дашборд, який дає змогу переглядати результати на національному рівні й у розрізі окремих областей України, а також аналізувати їх за гендером респондентів, педагогічним стажем, досвідом використання цифрових технологій у викладанні тощо. Дашборд дає змогу детальніше ознайомитися з результатами за шістьма сферами цифрової компетентності відповідно до Європейської рамки DigCompEdu, на якій ґрунтується методологія дослідження.

Фото ілюстративне/Depositphotos