Зросли ризики витоку радіації на ЧАЕС - наслідки влучання російського дрону по новому укритті

14 лютого 2025 року російський дрон «Герань-2» влучив у Новий безпечний конфайнмент (НБК) на Чорнобильська атомна електростанція, пошкодивши ключові системи захисної споруди.

Про це йдеться в експертній оцінці стану НБК, що її підготував для Greenpeace України інженер Ерік Шміман.

Отже, внаслідок удару в конструкції НБК утворився отвір, пошкоджено внутрішню та зовнішню оболонки, а також деформовано важливі елементи. Пожежі після вибуху тривали кілька тижнів, що додатково ускладнило ситуацію.

Експерти зазначають, що навіть після тимчасового ремонту повністю відновити герметичність не вдалося. Це підвищує ризик витоку радіоактивних речовин, особливо у разі обвалу старого об’єкта «Укриття», який є під аркою.

Окрему небезпеку становить порушення системи контролю вологості: це може пришвидшити корозію конструкцій і скоротити запланований 100-річний термін експлуатації НБК, якщо проблему не усунути до 2030 року.

Наразі Європейський банк реконструкції та розвитку разом із міжнародними партнерами планує залучити близько 500 млн євро на відновлення об’єкта. Водночас повноцінні ремонтні роботи ускладнює триваюча війна, адже станція розташована поблизу зони бойових дій.

Попередню оцінку наслідків атаки планують передати до Офісу генерального прокурора України.

Нагадаємо, 14 лютого 2025 року російський безпілотник «Герань-2» з боєголовкою високої вибухової потужності влучив у дах Нового безпечного конфайнмента (НБК) на Чорнобильській атомній електростанції. У НБК знаходяться залишки зруйнованого реактора № 4, який вибухнув 26 квітня 1986 року, та об’єкт «Укриття» або «Саркофаг», який був збудований одразу після початку катастрофи.

"Хоча Росія заперечила, що цілила саме у НБК, військові аналітики повідомили, що це майже напевно був навмисний акт збройних сил росіян. У березні 2025 року організація Greenpeace Україна уклала контракт з інженером Еріком Шміманом на проведення поточної оцінки наслідків удару безпілотника та його впливу на Чорнобильську АЕС, а саме на функціональний стан НБК. З 1998 року Шміман очолював роботу одного з головних підрядників, зайнятих розробкою концептуального проєкту НБК, і був старшим технічним радником під час його будівництва", - йдеться в оцінці Greenpeace України .

Також додамо, новий безпечний конфайнмент — це найбільша рухома наземна споруда у світі, створена спеціально для ізоляції наслідків аварії на ЧАЕС. Експерти наголошують, що пошкоджений НБК становить ризик не лише для України, а й для всієї Європи, адже об’єкт покликаний стримувати наслідки Чорнобильська катастрофа. Водночас через війну повноцінний ремонт може затягнутися, що підвищує довгострокові ризики для екологічної безпеки регіону.

Фото - ДСНС України