Як просувається вступ України до ЄС

Україна перебуває в активній фазі переговорного процесу щодо вступу до Європейським Союзом, а ключовим завданням наразі є визначення чіткої моделі вступу та формування зрозумілої політичної архітектури подальшого розширення ЄС.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час спеціальної дискусії «Ціна боротьби: Коли відчиняться двері до ЄС?» у межах Yalta European Strategy, - повідомив Офіс віцепрем'єра.

У центрі обговорення були практичні параметри переговорного процесу, готовність держав-членів до розширення та інструменти, які мають забезпечити передбачуваність цього процесу.

«Ми об’єктивні у своїх оцінках і водночас оптимістичні. Україна ще не повністю відповідає всім стандартам ЄС – і ми цього не заперечуємо. Водночас саме в цьому полягає ключова ціль переговорного процесу. Ми працюємо над моделлю вступу, яка буде поетапною, передбачуваною і зрозумілою для суспільств усіх держав-членів», – наголосив Качка.

Участь у панелі також взяли Карл Більдт, екс-прем’єр-міністр та колишній міністр закордонних справ Швеції, співголова ECFR і член Наглядової ради YES (модератор), Марта Кос, комісарка Європейської Комісії з питань розширення, а також Габріель Атталь, колишній прем’єр-міністр Франції та президент парламентської групи дружби Франція–Україна.

Окрему увагу учасники приділили чутливим напрямам переговорів, зокрема аграрній політиці, стандартам безпеки продукції, санітарним і фітосанітарним вимогам, а також можливим перехідним періодам і запобіжним механізмам, які традиційно застосовуються під час розширення ЄС.

«Консенсус щодо європейської перспективи України існує. Зараз триває робота над конкретними рішеннями – як синхронізувати виконання правил, застосування перехідних періодів і гарантії для держав-членів. Такий підхід дозволяє забезпечити довіру та стійкість процесу розширення», – підкреслив віцепрем’єр-міністр.

За його словами, Україна має максимально використати поточний рік для активного просування переговорів та реалізації внутрішніх реформ, необхідних для набуття членства в ЄС.

Додамо, що на цей час підготовка до вступу України до Європейського Союзу триває одночасно за кількома напрямами. Попри публічний спротив прем’єра Угорщини Віктор Орбан, який блокує формальні рішення щодо розширення, за останні пів року Україна політично наблизилася до членства.

Натомість Карл Більдт заначив: «Коли Польща приєдналася до ЄС, польська та українська економіки були приблизно однакового розміру. ВВП на душу населення також був приблизно однаковим. Сьогодні ВВП на душу населення в Польщі у п’ять разів більший, ніж в Україні. Таке економічне зростання було б неможливим без вступу до Європейського Союзу".

Також він спинив свою увагу на позиції Франції: "Голос Франції має особливе значення. Я пам’ятаю, що Франція була надзвичайно скептично налаштована щодо членства України в ЄС. Але з початком цієї війни позиція Франції суттєво змінилася. Саме цей зсув став ключовим фактором для запуску процесу євроінтеграції України».

Йому відповів Габріель Атталь: «Те, що ви називаєте скептицизмом Франції щодо вступу України до ЄС у минулому, було радше переконанням, що ці питання слід вирішувати паралельно з реформою самого Європейського Союзу.

Втім, із початку війни, підтримка вступу України до ЄС стала пріоритетом. Україна зазнала нападу з боку росії, тому що вона захищає свободу та демократію. Це цінності Європейського Союзу. Україна зробила вибір на користь цінностей ЄС, а не росії. І ми несемо відповідальність.

Я підтримую концепцію зворотного розширення. Замість того, щоб чекати 10-15 років, поки Україна проведе реформи та проходитиме нескінченні переговори, ми маємо дозволити Україні приєднатися вже зараз — спочатку з місцем за столом у певних інституціях, обмеженим правом голосу та без доступу до всіх політик ЄС. Далі можна поступово домовлятися про розширення доступу. Почати з простіших речей, таких як Erasmus, а потім дедалі глибше інтегруватися в єдиний ринок і переходити до складних дискусій щодо великих питань, зокрема сільського господарства».

Своєю чергою Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила: «Україна не перебуває в глухому куті — ми діємо інноваційно. Якби ми мислили категоріями застою, ми не мали б найшвидшого в історії процесу скринінгу. Ми не змогли б (неформально) відкрити три переговорні кластери — найближчим часом буде відкрито ще. Але головне питання — коли відбудеться членство?

Маємо визнати, що нинішня методологія розширення створювалася для мирного часу, коли країни-кандидати мають достатньо часу для проведення всіх реформ. Сьогодні такого часу немає. Розширення було найуспішнішою зовнішньою політикою ЄС, але в минулому цей напрям не був пріоритетом».

Вона додала: «Головна ідея Європейського Союзу — це МИР. Мені прикро, що інколи ми розглядали ці процеси виключно через економічну призму. Те, що ми можемо отримати від розширення сьогодні, — це мир. На території ЄС ніколи не було конфлікту. Війни відбувалися в Європі — у Словенії, у Боснії і Герцеговині, зараз в Україні. Нам не вдалося зупинити війни в Європі. Не слід забувати, що ЄС — це проєкт миру, Україна вже сьогодні робить внесок у майбутній мир у всій Європі».

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Україна та ЄС запустили змістовні переговори в так званому «львівському форматі» (Frontloading) — без очікування угорського вето. Наразі робота триває за трьома кластерами з шести: «Основи», «Внутрішній ринок» і «Зовнішні відносини».

Як пише Європейська правда,  Україна отримала від Євросоюзу ключові документи — перелік критеріїв вступу (benchmarks), за якими Брюссель оцінюватиме готовність Києва до членства. Йдеться як про фінальні критерії закриття переговорів (closing benchmarks), так і про проміжні (interim benchmarks), передусім у сферах верховенства права, антикорупції та прав людини.

У 2026 році Єврокомісія деталізувала ці вимоги: кожному критерію присвоєно окремий номер для офіційного моніторингу. Це означає, що переговорний процес перейшов у практичну фазу технічної оцінки прогресу України.

Водночас навіть у разі політичного рішення про пришвидшений вступ — серед можливих дат називають 2027 рік — більшість вимог, особливо в межах кластера «Основи», доведеться виконати до набуття членства.

Ключові завдання для України — реформа правосуддя, забезпечення незалежності судової системи, посилення антикорупційної інфраструктури, дотримання прав людини, а також ефективна реалізація стандартів у сфері юстиції та безпеки.

ЄС уже запустив механізм постійного моніторингу виконання критеріїв. Відтак відповідальність за темпи просування до членства лежить насамперед на українській владі — передусім парламенті, який має забезпечити ухвалення необхідних законів.

Брюссель демонструє готовність до безпрецедентно швидкого прийняття України. Однак швидкість вступу залежатиме від того, наскільки оперативно та якісно Україна виконає свою частину зобов’язань.

(Використано матеріали та фото від пресслужби проєкту "Ялтинська Європейська Стратегія")