Українське місто проти польської компанії. Паризький суд виніс рішення, але Львів йде у ва-банк

Скандал у Львові, пов'язаний із польською компанією Control Process та її інвестиціями у сміттєпереробний завод, вступив у нову фазу. Мер Львова малює міським радникам портрет ненадійного підрядника та пояснює, чому місто розірвало контракт. Натомість Паризький арбітражний суд, який має юрисдикцію щодо міжнародних контрактів, має зовсім іншу думку.

Делегація польського уряду вирушила до Києва і також планує обговорити це питання. На тлі рішення суду ЄБРР, який фінансує проєкт, озвучив свою дивовижну позицію.

Ми вже кілька разів писали про проблеми, з якими стикається польська компанія Control Process під час будівництва сміттєпереробного заводу у Львові. Завод завершено на 95%, і для його запуску залишалося лише виконати супутні роботи з боку міста. Однак місто розірвало контракт і планує залучити власного підрядника «протягом двох тижнів», про що наприкінці квітня заявив мер Львова Андрій Садовий.

Місто вже активувало банківську гарантію на 3,6 мільйона євро, яку було виплачено ще до того, як суд зміг винести рішення у цій справі. Це стандартна практика, і польська компанія не змогла її зупинити. Зараз Львів намагається активувати ще одну гарантію на 1 мільйон євро. Це гарантії виконання контракту. Польська компанія стверджує, що вона виконала всі свої зобов'язання згідно з угодою, і що для запуску заводу потрібні лише кроки з української сторони.

Тим часом суди виносять рішення, які повністю розходяться з позицією мера Львова. Ми вже повідомляли, що в інженерному арбітражі FIDIC (Міжнародної федерації інженерів-консультантів) перед Радою з вирішення спорів (DAB) польська компанія вже виграла сім процесів — усі вони були винесені на користь поляків. Після цього компанія змогла подати апеляцію до «остаточного» арбітражу в Парижі — до Міжнародної торгової палати (ICC). ICC щойно винесла рішення від 16 травня щодо розірвання контракту та спроб перенести арбітраж до суду в Києві.

Хто тут діє незаконно?

Який висновок міститься у рішенні? Спроби міста Львів перенести юрисдикцію щодо арбітражного договору до Києва після його розірвання є незаконними. Саме розірвання договору також суперечить умовам контракту, постановив суддя ICC.

Ось що ми читаємо в рішенні судді Яна Шнеллера, надзвичайного арбітра ICC (справа 30187/ICA7), текст якого є в нашому розпорядженні:

«Сторони могли б домовитися у більш загальному сенсі, що арбітраж ICC за замовчуванням може бути замінений у Додатку. Натомість вони прямо обумовили, що арбітраж ICC буде замінений лише за двох конкретних обставин: коли Додаток визначає (i) арбітражну установу або (ii) Правила ЮНСІТРАЛ. Сторони обрали точну термінологію. На думку Надзвичайного арбітра, це підтверджує висновок про те, що простого посилання на арбітражні правила недостатньо для встановлення того, що арбітражна установа була призначена для заміни арбітражу ICC за замовчуванням», – підсумував суддя.

Він вказує, що вибір арбітражу в Києві (ICAC) порушить договірні положення. Суддя посилається на висновок арбітражу DAB про те, що «повідомлення про розірвання від 23 березня 2026 року було недійсним, недіючим, незаконним та позбавленим будь-яких договірних чи юридичних наслідків», і що «договір залишається чинним». Тобто його розірвання не має юридичної сили, і «Відповідач не мав права вимагати від Заявника припинення робіт, звільнення будівельного майданчика або передачі товарів та документації».

Екстрений арбітр ICC також зазначив, що Львів, зокрема профільне комунальне підприємство міста ЛКП «Зелене місто», хоча й зберегло положення щодо DAB у контракті, відмовилося виконувати рішення DAB та свої договірні зобов'язання. Вона також не мала права змушувати підрядника залишити будівельний майданчик. Арбітр вважає, що рішення DAB мало б допомогти вирішити суперечку та уникнути ескалації, тобто остаточного арбітражу в ICC у Парижі. Однак Львів не скористався цією можливістю та обрав наступальну стратегію.

Мер Львова робить усе можливе за фактом

Львівський міський голова Андрій Садовий проігнорував рішення суду та обрав політику доконаних фактів. Про це свідчить зміст його пояснень та звітів його адміністрації перед львівськими міськими радниками на засіданні 30 квітня.

«Станом на сьогодні відомо, що контракт з підрядником, компанією Control Process, розірвано», – заявив Олександр Єгоров, директор ЛКП «Зелене місто».

«20 березня мы отримали згоду (відсутність заперечень) від ЄБРР, що дозволило нам розірвати контракт», – додав він.

«29 квітня дозвіл на будівництво було скасовано. Підрядник має звільнити будівельний майданчик найближчими днями. Ми плануємо провести інвентаризацію виконаних робіт, внести виправлення до документації та провести новий тендер для вибору підрядника. Новий підрядник (для частини робіт) може вийти на будівельний майданчик протягом двох тижнів. Мета — запустити завод у першому кварталі 2027 року», — зазначив керівник комунального підприємства.

Депутати запитали, хто саме ініціював розірвання контракту. Мер підтвердив, що це була ініціатива міста. Водночас міським обранцям не видали копію контракту; його лише надали для ознайомлення в офісі «Зеленого міста» із суворою забороною копіювання, посилаючись на вимоги арбітражу. Таким чином, радникам не надали повний текст документа, за наслідки якого вони мали голосувати.

На запитання радника Романа Дуди, чи тривають кримінальні провадження, пов’язані з цією інвестицією, директор «Зеленого міста» визнав, що різними органами було відкрито «близько півтора десятка» кримінальних проваджень. Він також підтвердив, що антикорупційні органи України ведуть провадження «проти наших працівників, проти мене та проти кількох інших посадовців зі Львова та Львівської області».

Суди самі по собі, ЄБРР — сам по собі

У всій цій справі викликає подив і позиція Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який, окрім кредиту, керував ще й коштами ЄС із фонду E5P.

«Питання, які потрібно поставити безпосередньо: де банк, який мав це контролювати? Чому він допускає таке порушення договору? На якій підставі та за яким законом він дав згоду на розірвання договору, коли водночас арбітражний орган видав обов’язакові рішення, які вказували на те, що всі підстави для розірвання, на які посилався Львів, вже були оскаржені? Чому банк втручається в договірні суперечки замість того, щоб залишатися осторонь і дозволити сторонам діяти за формулою вирішення спорів, викладеною в договорі — формулою, яка щойно була підтверджена рішенням Паризького арбітражу?» — запитують представники Control Process.

Журналісти кілька разів зверталися за коментарем до Нігіни Мірбабаєвої, представниці ЄБРР у Польщі, Україні та інших країнах нашого регіону, і щоразу вона відповідала виданню Business Insider, що коментар буде надано пізніше, а наразі позиція — «без коментарів».

Після повторного запиту на вищому рівні з ЄБРР надійшла така відповідь від Нігіни Мірбабаєвої:

«Ми не маємо жодних коментарів з цього питання. Це пояснюється тим, що клієнти ЄБРР несуть повну відповідальність за реалізацію проєктів, що фінансуються Банком. Хоча Банк переглядає стратегії закупівель і може консультувати клієнтів, він не є стороною угод з клієнтами. Оскільки ми не є стороною цієї угоди, нам не варто її коментувати».

Польський уряд відвідав Київ

У п'ятницю до Києва прибули польські урядовці, зокрема міністр фінансів та економіки, для обговорення ключових економічних питань у межах Міжурядової польсько-української комісії з економічного співробітництва. Однією із запланованих тем є ситуація навколо Control Process.

Павел Коваль, голова Ради зі співробітництва з Україною, раніше спілкувався з представниками вищої влади України та інформував профільні установи в Польщі про стан справ. Міністерство розвитку і технологій Польщі, яке контролює Корпорацію експортного кредитного страхування (KUKE), що виступає співгарантом проєкту, заявило, що воно перебуває на постійному зв'язку з посольством Польщі в Києві, Міністерством фінансів та Міністерством закордонних справ щодо питання Control Process, повідомляє Business Insider.

З українського боку у переговорах бере участь заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка.

«Ставки не лише в одному контракті у Львові. Ставки — це довіра до всієї моделі майбутньої реконструкції України. Очікується, що польські компанії будуть серед природних учасників цього процесу. Але жодна серйозна компанія не візьметься за багаторічний інфраструктурний проєкт, якщо їй доведеться припускати, що у разі конфлікту місцевий замовник може ігнорувати процедури FIDIC, ігнорувати рішення арбітражного органу, захопити будівельний майданчик і спробувати передати спір до місцевого арбітражу», — підсумовують у Control Process.

Переклад BUSINESS INSIDER