Трамп штовхає світ до великої кризи 2026 року?

Ну що, готуємося до гіршого?) Схоже, Mandate fo Leadership Трампа виявився мандатом на самознищення США і спусковим гачком для глобальної кризи. Таке припущення висунув у своєму дописі виконавчий директор «Українського інституту майбутнього» Анатолій Амелін. Пропонуємо ознайомитися з його аналізом та аргументами.

Ви пам'ятаєте, що Трам йде крок за кроком, реалізуючи програму Mandate for Leadership 2025, підготовлену Heritage Foundation. Цей системний, об'ємний документ було опубліковано ще 2024 року і є, по суті, економічною стратегією США.

Його ключові кроки та рішення:

1. Скорочення держапарату: 
- Перекласифікація 50,000 федеральних працівників (із 2,1 млн станом на 2023) через Schedule F для заміни на політичних призначенців (~2,4% скорочення). 

2. Ліквідація/реорганізація агентств: 
- Департамент освіти, NOAA, CFPB.

3. Податкова реформа: 
- Корпоративний податок: з 21% до 18%. 

4. Податок на приріст капіталу: з 20% до 15%. 

5. Дерегуляція: 
- Скасування 25% федеральних регуляцій. 
- Скорочення витрат регуляторних агентств на $50 млрд за 4 роки.

6. Торгівля: 
Протекціонізм: тарифи 10-20% на імпорт.

7. Соціальні програми: 
Підвищення пенсійного віку з 67 до 69. 

8. Скорочення субсидій на електромобілі: $7,5 млрд. 

9. Енергетика та безпека: 
- Збільшення видобутку нафти/газу на 2 млн барелів/день (Аляска). 
- $10 млрд на ядерну енергетику.

Нібито все добре. Очікуваний економічний ефект (згідно з авторами):
- ВВП: Зростання на 1-2% щорічно ($400-800 млрд до 2030 року) через зниження податків і дерегуляцію. 
- Робочі місця: Створення 500 000 робочих місць у промисловості та енергетиці 
- Дефіцит бюджету: Скорочення на $200-300 млрд/рік через замороження витрат і реформу соціальних програм. 
- Економія для бізнесу: $50 млрд/рік для малого бізнесу від дерегуляції. 
- Інвестиції: $1 трлн приватних інвестицій в енергетику та інфраструктуру за 10 років. 
- Інфляція: Змішаний ефект – протекціонізм може підвищити ціни на 2-3%, вільна торгівля – знизити на 1-2%.

Збільшення мит принесе США трильйони доларів та тисячі нових робочих місць, казав Трамп. Але! Документ абсолютно не містить інформації про можливі контрзаходи інших країн стосовно США і їх аналіз (!)

А вони дуже суттєві для американської економіки, яка за деякими напрямами критично залежить від поки що партнерів.

Приклади критичної залежності США:

1. Китай
- критичні мінерали. США залежать від Китаю на 80% у постачанні рідкісноземельних елементів (REE), необхідних для електроніки, батарей та оборонних технологій (наприклад, винищувачів F-35).
- У 2023 році Китай контролював 70% світового видобутку REE
- Напівпровідники. Китай виробляє 60% світових кремнієвих пластин, які у чіпах.
- США імпортують 30% компонентів для напівпровідників із КНР (Semiconductor Industry Association, 2024).
- Фармацевтика: 80–90% активних фармацевтичних інгредієнтів (API) для антибіотиків та дженериків у США постачаються з Китаю (FDA, 2023 Report).
І Китай уже почав обмежувати постачання в США критичних матеріалів, що вдарить по технологічних секторах Америки.

2. Канада
- Нафта. Канада забезпечує 52% імпорту нафти до США (4,3 млн барелів на день у 2024 році), що становить 30% загального споживання (EIA, Annual Energy Outlook 2024).
- Природні ресурси: 60% імпорту урану для ядерної енергетики (20% електроенергії США) та 25% деревини для будівництва припадають на Канаду (US Department of Energy, 2024).
- Тарифи США на Канаду (25% із лютого 2025 року) вже підняли ціни на бензин на 15 центів за галон (AAA, березень 2025).

3. Мексика
- Робоча сила: 70% сільськогосподарських робітників на Півдні США (Техас, Каліфорнія) – мігранти з Мексики, включаючи 1,5 млн. нелегалів (USDA, 2024).
– Депортація скорочує врожай на 15% (CNBC, березень 2025).
Автомобілі: 40% імпорту автозапчастин ($90 млрд 2024 року) йдуть з Мексики завдяки USMCA (Bureau of Economic Analysis, 2024).

4. Тайвань
Чіпи: Тайвань (TSMC) виробляє 92% передових напівпровідників (<10 нм), що використовуються в американських технологіях (iPhone, військова техніка). США імпортують 70% чіпів звідти (CSIS, 2024 Report).

5. Саудівська Аравія
- Нафта: Саудівська Аравія забезпечує 10% імпорту нафти США (0,8 млн. барелів на день у 2024 році), впливаючи на глобальні ціни. Частка у загальному споживанні – 5% (EIA, 2024).

6. Японія та Південна Корея
Електроніка: Японія та Південна Корея поставляють 25% обладнання для виробництва чіпів (ASML, Nikon) та 30% споживчої електроніки (Samsung, Sony) у США (ITA, 2024).
Тарифи США на Азію (20%) підвищують вартість електроніки на 10%, знижуючи споживчий попит на 5%.

7. Європа (Німеччина, Франція):
- Німеччина постачає 15% верстатів та промислових систем ($20 млрд у 2024 році) для американської промисловості (BEA, 2024).
- Хімікати: ЄС забезпечує 20% імпорту хімічних речовин (добрива, пластмаси), критичних для сільського господарства та виробництва (Eurostat, 2024).
Вводити загороджувальне мито на того, хто постачає критично важливі продукти для твоєї економіки – це, вибачте, «люрити проти вітру».

А тепер подивимося на заходи у відповідь:

1. Канада: мита на американські товари
- Канада оголосила в середу, 12 березня, про запровадження низки митних заходів, які набудуть чинності у четвер.
- Вони включають 25% тарифи на імпорт товарів зі США на суму 29,8 млрд. канадських доларів (20,1 млрд. доларів США), зокрема на вироби зі сталі та алюмінію.

2. Мексика: зустрічні мита та тарифні заходи
- президент Мексики Клаудія Шейнбаум оголосила про введення 25% мита на американські товари (обсяг поки не уточнений, але очікується $20–30 млрд) у відповідь на 25% тарифи США, введені 2 лютого.
- Остаточні заходи будуть озвучені 16 березня. Також розглядаються нетарифні обмеження (наприклад, посилення перевірок на кордоні).

3. Китай: мита та обмеження на критичні матеріали
- Китай відреагував запровадженням з 10 березня додаткового тарифу у розмірі 15% на американську курятину, пшеницю, кукурудзу та бавовну.
- Також він запровадив додатковий збір у розмірі 10% на імпорт сої, сорго, свинини, яловичини, фруктів, овочів та молочних продуктів із США.
- За підрахунками Reuters, зробленими на основі даних перепису населення США за 2024 рік, додаткові мита торкнуться близько 15% американського експорту до Китаю обсягом $21 млрд.

4. Європейський Союз: мита на сталь та алюміній
Американський 25-відсотковий тариф на сталь та алюміній викликав невдоволення торгових партнерів США. Євросоюз обкладе митом імпорт на 26 млрд євро.

Важливо, що Трамп вже низку заходів призупинив: «Президент США Дональд Трамп відмовився від планів підняти мита на імпорт сталі та алюмінію з Канади на 50%. За словами головного торгового радника Білого дому Пітера Наварро, рішення було ухвалено через шість годин після анонсу подвоєння мит. Це була відповідь на 25% податок Онтаріо на експорт електроенергії до США».

Нагадаю, що програма Трампа мала поліпшити економічні показники США, зростання ВВП до 3,5%, знизити інфляцію до 2%.

Але що буде насправді? Попереднє моделювання ситуації за підсумками перших 30-40 днів Трампа показує, що все буде зовсім не так, як хоче Трамп.

Можливі заходи інших країн
- Ескалація тарифів: Китай може збільшити до 25%, ЄС – до 20%.
- Диверсифікація ланцюжків: Китай та Індія посилять зв'язки з росією, використовуючи юань та рубль.
- Фінансові системи: Збільшення частки золота у резервах (до 5%, IMF).
- Торгові блоки: ЄС та Китай можуть створити альянси, які виключають США.
- (!) Почнеться дедоларизація. Частка долара у міжнародних розрахунках та резервах центральних банків, ймовірно, знизиться на 2–5% за три роки, з 59% до 54–57% у резервах та з 59,5% до 55–57% у транзакціях, через торгові війни та дедоларизацію.

До чого це призведе для США:
- Експорт США може скоротитися на $200-300 млрд, що, ймовірно, уповільнить зростання ВВП на 1-2% щорічно.
- Інфляція: Зростання на 2–3% через тарифи ($300 млрд) та зростання зарплат (депортація мігрантів, $50–100 млрд збитків). Прогноз: 4-5% щорічно.
- ВВП: Зниження зростання на 1–2% через зниження експорту ($153 млрд збитків) та трудовий дефіцит. Прогноз ВВП: 0-1% щорічно. Тобто майже нуль (!)
- Борг США: Дефіцит 5% ВВП ($1,4 трлн у 2025), борг до 2027 року $38,28 трлн, борг/ВВП 133%.

Як вам такий ефект? Продовжу:
- Зниження попиту на долар призведе до зниження його вартості, що у свою чергу може призвести до незначного зростання експорту, але при цьому зробить американців біднішими.
- Висока інфляція призведе до підвищення ставки ФРС та зростання вартості кредитів. І корпоративних та іпотечних та споживчих та на освіту.
- ФРС, ймовірно, підніме облікову ставку до 6–7% для боротьби з інфляцією 4–5%, що збільшить вартість кредитування для домогосподарств та корпорацій на 1–2%.
- Зростання вартості кредитування, ймовірно, уповільнить американську промисловість, знижуючи інвестиції та збільшуючи витрати.
- Фондовий ринок, ймовірно, продовжить падіння на 15–20% через високі ставки та економічну невизначеність. 

Нагадаю, що він вже втратів $4 трлн (https://surl.gd/memday)
- Ділові настрої погіршаться, а інвестори можуть втратити довіру до американських цінних паперів, віддаючи перевагу облігаціям або золоту.

Що буде з кредитами населенню:
- Кредитні картки: ставки (зараз близько 20%, за базової ставки 8,25%) зростуть на 2 процентні пункти, до 22%.
- Іпотека (30 років, зараз 6% при 10-річних казначейських облігаціях 4%) може збільшитися на 1-2%, до 7-8%, якщо дохідність 10-річних облігацій зросте з 4% до 5-5,5%.
- Автокредити: зростання на 2 процентні пункти, з 7% до 9%.
- Студентські кредити: федеральні ставки фіксовані, але приватні можуть зрости на 1–2 відсоткові пункти.

Вплив на промисловість США:
- Висока вартість кредитування, ймовірно, знизить інвестиції в капітальні витрати на 10-15%, оскільки компанії уникатимуть дорогих позик.
- Витрати виробництва збільшаться на 5-10% через зростання відсоткових витрат, особливо для компаній зі змінною ставкою боргу.
- Потенційне скорочення робочих місць на 100-200 тис. у промисловості через уповільнення зростання, особливо в секторах, що залежать від експорту (автомобілі, електроніка).

Вплив на фондовий ринок:
- Ділові настрої, ймовірно, погіршаться, індекс ISM Manufacturing може впасти з 50 до 45-47, відображаючи зниження замовлень.
- Інвестори можуть втратити довіру до американських цінних паперів, збільшуючи попит на золото (+20%, до $3200 за унцію) та казначейські облігації (прибутковість 10-річних облігацій до 5,5%).
- (!) Геополітичні ризики (торгові війни) посилять невизначеність, що може призвести до відтоку капіталу зі США на 5–10% ($500–1000 млрд).

Це, звичайно, не «записки параноїка», але від таких прогнозів навіть мені не по собі) 

Що далі? США вийде з такими показниками на нульове зростання ВВП. Падіння обсягів зовнішньої торгівлі негативно вплине на країни-партнери – Мексику, Канаду, Китай, ЄС... економіки, яких і так почуваються не найкращим чином.

Боюся, ми стоїмо на порозі «великого шухера», вибачте – нової великої кризи, породженої «слоном Трампом у посудній крамниці світової економіки», яка накриє світ у 2026 році.

А поки що… 
- спостерігаємо за наростаючим хаосом, 
- чекаємо на «заморозку» війни на кращих для нас умовах, 
- готуємося до світової кризи, 
- виробляємо власні системи ППО, ракети, дрони і готуємося до нової навали «орди». Криза накриє і їх.

А війна, як ми пам'ятаємо, є одним із інструментів подолання кризи і підняття рівня підтримки електорату.

P.S. Про політичне майбутнє Трампа поки писати не буду. Я ж не політолог. Здогадайтесь самі)

Анатолій Амелін, виконавчий директор «Українського інституту майбутнього», сторінка у FB