Після Джидди

Фейсбук розділився на дві половини: одні кажуть: «путін не піде на перемирʼя ні в якому разі», а інші – що «Трамп визначився, але піде на поступки». Давайте спробуємо з усім цим розібратися.

1. План росіян по зриву переговорів руками українців на цьому етапі провалився. Не остаточно, але зараз точно провалився. І тепер ми заходимо на поле «невідомого». Що саме невідоме?

- Чи готовий Трамп, у разі відмови росіян від переговорів, різко підняти ставки в нафтовому питанні і почати реально блокувати нафтовий експорт РФ;

- Чи готовий путін, з огляду на сказане вище, сказати Трампу «ні», особливо зважаючи на все ще наявність українських військ на Курщині;

- В яку гру гратиме Китай? Мовчазно спостерігатиме чи перейде на сторону рф ( думаю, що перший варіант більш вірогідний, Китай в гру вступить трохи пізніше).

2. путін розуміє, що сказавши «ні», він може втратити підтримку великої (основної) частини глобального півдня, особливо зважаючи на роль Саудівської Аравії в переговорах. Це для путіна дуже важливо з огляду на його нав’язливе бажання стати третім полюсом світу. Окремо варто нагадати, що неправильний крок зараз означатиме остаточну втрату можливостей для поліцейського контролю на пострадянському просторі, включно з Білоруссю.

3. У разі згоди на місячне перемирʼя росіяни будуть робити наступні речі:

- росія буде ставити неможливі умови, але їхні потуги будуть залежати перш за все від рішучості США вводити чи не вводити нафтові санкції;

- росія спробує розторгувати «замирення», перш за все Ірану та Північної Кореї в обмін на поступки в питаннях України;

- росія підніматиме ставки в своїй угоді щодо корисних копалин. Нагадаю, їхня пропозиція Трампу полягає не лише в спільному видобутку, але і в посередництві щодо продажу цих копалин в недружні країни. Простіше кажучи, це десятки мільярдів на рік вже зараз;

- росія різко збільшить інтенсивність інформаційних атак по всьому світу. В Україні головний напрямок таких атак – хаотизація процесів (я впевнений, що вже сьогодні зʼявиться темник для росіян і корисних ідіотів про те, що перемирʼя на місяць – це зрада).

Наостанок я вкотре хочу повторити: наша ціль - зберегти максимальну субʼєктність держави, максимальну кількість людей, максимальну кількість територій і обовʼязково – вихід до Чорного моря. І не забувайте: переговори, по суті, стартували лише вчора.

Вадим Денисенко, журналіст і комунікаційник, сторінка у FB