Чому Китай і рф прагнуть втягнути США у війну в Ірані

Рішення США про вступ у війну проти Ірану – це вкрай небезпечна «скринька Пандори», яка може бути раптово відкрита найближчим часом.

Для Трампа це – політична пастка, «маленька переможна війна», як йому обіцяли.

Китай і рф поки що стримують свою риторику щодо Ірану в передчутті того моменту, коли США почнуть «в'язнути» у цій війні. І ось коли США «зав'язнуть» – тоді й підключаться.

Тоді в Ірані почнуть з'являтися і нові засоби ППО, і нові ракети, інструктори та інші стратегічно важливі поставки.

Нагадаю, між Китаєм та Іраном є пряме залізничне сполучення. Пряме транспортне сполучення є і між Пакистаном та Іраном. Плюс Каспій плюс транспортна авіація.

Тобто нарощування військової допомоги Ірану розпочнеться не ДО, а ПІСЛЯ початку атаки США.

Ціль зрозуміла – втягнути США у війну і створити больовий поріг втрат, після якого вже неможливо буде вийти з конфлікту без «втрати обличчя». Змусити США увійти у довгу, велику війну.

А якщо США ще й застосовуватимуть тактичну ядерну зброю проти Ірану (така ймовірність вкрай низька, але не близьконульова) і буде пошкоджена іранська атомна станція в Бушері, це відкриє для України такий набір військових ризиків, про які краще навіть не говорити.

Удари Ізраїлю по Тегерану вже створили для України максимально небезпечну «дзеркалочку» з боку рф. Не просто так жорстокий обстріл Києва збігся з «картинкою» ударів по Тегерану.

Війна в Україні може втратити морально-етичну ексклюзивність та фокус світової уваги через дегуманізацію світової політики як такої.

рф уже використала фактор Гази для «порівнянь». Але операція в Газі мала для Ізраїлю характер відповіді. А удар по Ірану – превентивний.

Це вже дуже слизька позиція у контексті міжнародного права. А воно має об'єктивний характер, а не прецедентний.

Тому що у світі ще не винайшли «дуровимірювача», який відрізняє «добрих» хлопців від «поганих».

Кожен «поганий хлопець» намагається представити себе «хорошим», а будь-якого «хорошого хлопця» за бажання можуть зробити «поганим» залежно від того, хто виносить вердикт.

Міжнародне право не можна застосовувати «у контексті». Воно як вагітність: або є, або немає, тобто об нього витирають ноги.

Ще у 2024 році у своїх статтях я писав, що ситуація з Іраном переверне для нас геополітичну «шахівницю».

Спроба переконати нас, що війна проти Ірану Україні чимось вигідна – це жахливе лицемірство. А подібний погляд зсередини – це ще й неприхована суїцидальність.

Безумовно, перефокусування США на Близький Схід та Іран – це геополітична катастрофа для наших інтересів, тут навіть сперечатися нема про що.

З найближчого – приєднання США до війни, напевно, обвалить американський фондовий ринок.

ФРС вже відмовилася знижувати базову відсоткову ставку. А це означає, що іпотека для простих американців, кредити для бізнесу та вартість обслуговування держборгу США не знизяться.

Залишається сподівається, що Трамп розуміє ці ризики.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, сторінка у FB