Біпатриди в окопах: як подвійне громадянство може зміцнити польсько-українську безпеку

16 січня 2026 року в Україні набуде чинності резонансний закон про множинне громадянство, під час схвалення якого не тільки звучали схвальні відгуки, а й точилось чимало суперечок. Відповідно, громадяни США, Канади, Німеччини, Польщі та Чехії, маючи громадянство України, набудуть легального статусу згідно з українським законодавством.

Питання подвійного громадянства завжди є спірним: закони різних країн часто суперечать одне одному, а міжнародне право єдиної відповіді не має. Відповідно, в деяких країнах людину з подвійним громадянством вважають біпатридом, а в інших — порушником закону. У світлі вищевикладеного варто звернути увагу на специфічну ситуацію чоловіків, що мають громадянство Польщі та України.

Українське та польське законодавства передбачають виконання військового обов’язку виключно стосовно Польщі або України. Відповідно, у ситуації, коли Польща проводитиме мобілізацію, громадяни України з польським громадянством повинні виконати цей обов’язок стосовно Польщі. Однак наявність польського громадянства (як і будь-якого іншого) фактично стала підставою для громадян України не виконувати своїх обов’язків стосовно України.

Зрозуміло, що цей правовий казус стосується надзвичайно обмеженої кількості осіб. Проте, враховуючи зростання україноскептицизму в польському суспільстві, громадяни України, які мають громадянство Польщі, можуть сприйматися польською армією та спецслужбами з певним упередженням.

Водночас пропонуємо подивитись на цю специфічну і дещо маргінальну проблему через призму її потенціалу для розбудови польсько-української співпраці перед обличчям загрози з боку північного сусіда.

Київ спільно з Варшавою може запропонувати громадянам України з громадянством Польщі особливі умови проходження військової служби на основі створення окремого військового формування. Особливо з огляду на те, що питання інтеграції та тісної співпраці між Польщею та Україною зростатиме через вступ України до ЄС, а питання безпеки та зовнішньої загрози не зникнуть навіть після замороження бойових дій по лінії фронту з росією.

Громадяни України, що мають громадянство Польщі, можуть стати досконалим прикладом створення позитивного образу українців у Польщі та однією зі стратегій формування лояльності громадян України до Польщі.

Польща може фінансувати та регулювати це військове формування, виходячи з норм власного законодавства. Натомість ймовірні дії цих військових на території України вписуватимуться у норми українського законодавства і не порушуватимуть звичаїв ведення війни.

На жаль, маємо визнати, що ця пропозиція є дещо ідеалістичною і подібна до ідеї польсько-української федерації, яку озвучив Марко Будзіш (експерт з безпеки, аналітик «Strategy&Future») у червні 2022 року.

Іншим свідченням польської нерішучості діяти на випередження та стратегічно є приклад законодавчого врегулювання можливої кримінальної відповідальності громадян Польщі, які служили в українському війську.

У грудні 2024 року польський парламент розпочав роботу над проектом закону «Про непритягнення до кримінальної відповідальності добровольців, які захищають свободу і незалежність України». Він стосується громадян Польщі (іноді з подвійним громадянством), які без отримання згоди польських органів вступали до лав ЗСУ у зв’язку з агресією Росії.

Проект передбачає амністію для добровольців, які з 24 лютого 2022 року до кінця 2026 року без згоди «відповідного органу Польщі» взяли на себе обов’язок військової служби в легальних збройних силах України. Закон не є «закликом» до вступу, а радше юридичним кроком у бік коригування наслідків дій, які вже відбулися.

Польське законодавство передбачає, що громадянин Польщі може служити в іноземному війську лише за попередньою згодою компетентного міністра (зазвичай міністра внутрішніх справ). В іншому випадку загрожує кримінальна відповідальність (від 3 місяців до 5 років ув’язнення). З початком повномасштабної російської агресії проти України багато польських громадян з різних мотивів (зв’язки, сім’я, солідарність) взяли до рук зброю на боці України, часто не встигнувши оформити відповідні дозволи.

Варто підкреслити, що цей закон, ймовірно, стосуватиметься понад сотні осіб. Окрім патетичних фраз про те, що вони «боронили не лише Україну, а й безпеку Європи, зокрема Польщі», згадані добровольці не отримали від Польщі нічого. Навпаки, деякі державні установи Польщі іноді ускладнювали діяльність громадянам Польщі з огляду на їхню заангажованість та підтримку України на фронті.

На цей момент згаданий закон є урядовою ініціативою і підтримується найбільшою опозиційною партією Сейму — «Право і Справедливість», проте процес узгодження 8 статей згаданого закону триває вже понад рік.

Євгеній Білоножко, ІА "Західний інформаційний фронт"

Фото - Shutterstock