росія хоче визнання Придністровʼя. Що це означає для нас

В Україні майже непоміченим залишається візит заступника помічника держсекретаря по Східній Європі Держдепу США Крістофера Сміта в Кишинів та Тирасполь. На це звертає увагу у своєму дописі на FB журналіст і комунікаційник Вадим Денисенко.

1. Для того, щоб нас не вводила в оману «низька посада» Сміта, просто нагадаю, що у лютому 2025 року він здійснив незапланований візит до Мінська. За результатами візиту з Білорусі були звільнені три політичні в’язні, серед яких був громадянин США та двоє білорусів, і доставлені у Вільнюс. Саме з цього почався процес потепління стосунків США з Білоруссю.

2. Це другий візит Сміта в ПМР. Минулого разу він відвідував Тирасполь півтора роки тому, коли в ПМР готувалися до зʼїзду депутатів всіх рівнів, які мали реанімувати результати референдуму 2006 року про «незалежність та входження до росії».

3. У нас майже непоміченими залишаються тектонічні зсуви, які розпочалися в Молдові після 24.02.2022 року і які різко прискорилися в 2025 році. Якщо коротко, варто звернути увагу на наступні моменти:

- Молдова практично зіскочила з енергетичної голки (перестала купувати російський газ, а електроенергія з Молдовської ГРЕС складає не більше 20% в енергобалансі країни);

- Нейтралізували (частково) двох ключових гравців – Шора і Плахотнюка. Останній сидить в молдовській тюрмі, а Шор не зміг організувати заворушення під час останніх виборів;

- «Підвісили» гагаузькі еліти (вибори відкладені на невизначений термін, апеляція до москви більше не працює). Та й взагалі еліти відчули, що кишинівські силовики можуть виконувати складні арешти, чого досі не було ніколи в історії Молдови.

- Заява Маї Санду про можливе обʼєднання з Румунією – це не випадковість, а свідоме промацування теми.

- Варто окремо звернути увагу на те, що минулого тижня в Румунії оприлюднено соціологічне дослідження, згідно з яким 56% румунів підтримують обʼєднання країн. Цілком реально, що ця тема може повернутися в політичний дискурс попри те, що румунські еліти дуже скептично дивляться на всі ці процеси.

4. Але давайте повернемося до Придністровʼя, яке є єдиним на сьогодні важелем тиску на Кишинів. Протягом минулого року росія зробила кілька важливих кроків: перш за все вони заборонили «молдавську» схему постачання газу і тягнуть газ через угорську прокладку з проплатами в ОАЕ. По-друге, зараз дуже активізувалися процеси із насаджування міфу щодо «окремого придністровського народу» (згадайте народ Донбасу). По-третє, є певні ознаки того, що йде робота щодо пошуку заміни так званого президента ПМР Красносельського. Головна причина – «перелякана» позиція за час війни і неготовність виконувати не задумуючись накази з москви. Хоча не варто забувати, що новий куратор Придністровʼя Кірієнко буде пробувати «обростати» своїми кадрами.

5. Поки рано робити остаточні висновки, але сукупність всіх цих факторів говорить нам про наступне:

- росіяни не мають зараз інших важелів впливу на Молдову ніж підняття ставок по Придністровʼю. І тому зараз, цілком реально, можуть початися певні інформаційні рухи щодо ескалаціі ситуаціі;

- Візит Сміта – це дзвіночок, що США, як мінімум, бачать ці процеси.

- В теорії, вибори так званого президента ПМР мають пройти в грудні 2026 року (офіційної дати немає). Ми не можемо виключати, що кремль готує, як один із варіантів, повторний референдум, за результатами якого, можливо, буде визнання ПМР. Точніше зараз в кремлі готуються до шантажу ЄС щодо цього питання.

З воєнної точки зору Придністровʼя не є для нас зараз жодною проблемою. Але, схоже, на процеси в Молдові і Придністровʼї треба вже дивитися трохи ширше. Ті процеси, які зараз є зародковими, можуть в будь-який момент почати різко розвиватися.

Вадим Денисенко, журналіст і комунікаційник, сторінка у FB