москва прикриває реанімацію п’ятої колони в Україні розмовами про мир — огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Сигнали кремля після зустрічі Трампа та Зеленського, стратегія москви щодо впливу на українську політику та економічне зближення росії з Індією, - в рамках Програми російських і білоруських студій  експерти Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий дайджест #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Зміна риторики кремля за результатами зустрічі Трампа та Зеленського

Протягом останнього тижня ситуація з мирними переговорами набула парадоксального характеру. Під час візиту Володимира Зеленського та низки європейських лідерів до Вашингтона, де відбулася зустріч з Дональдом Трампом, виглядала можливою хоча б невелика перспектива руху до припинення війни. Риторика Трампа, його ідея спочатку двосторонньої зустрічі Зеленського та путіна, а згодом і тристороннього формату натякали на потенційний зсув. Втім, уже за кілька днів після візиту українського лідера до США кремль дав зрозуміти, що ніякої зміни в ситуації стосовно мирних перемовин взагалі не відбулося. Йдеться про цілий ряд заяв з боку російських високопосадовців, які фактично нівелювали будь-яку можливість і надалі просуватися на мирному треку.

Так, міністр закордонних справ росії Сєргєй Лавров, коментуючи зустріч Зеленського та Трампа у Вашингтоні, озвучив низку доволі прямолінійних наративів.

Путін не збирається зустрічатися з Володимиром Зеленським. Формально причиною виставляється необхідність ретельно підготувати таку зустріч, а також потреба у відповідному порядку денному. Але слід розуміти, що кремль постійно використовує цей аргумент, коли дає зрозуміти, що не збирається погоджуватися на зустріч.

Кремль дає зрозуміти, що не відходить від своєї риторики про «нелегітимність» української влади. Саме це випливає з чергового повторення у виконанні Лаврова слів про те, що у разі підписання домовленостей необхідно буде вирішити питання «легітимності підписанта від Києва». Цей крок сам по собі доводить, що москва не збирається відходити від агресивної риторики, не кажучи вже про реалістичність будь-яких домовленостей, закріплених на папері на поточному етапі.

кремль досі не збирається позбуватися й ультимативної «стамбульської» риторики. Особливо це видно у питанні гарантій безпеки для України. Так, Лавров, коментуючи цю тему, заявив про незгоду росії на надання Києву таких безпекових гарантій, що передбачали б розміщення на українській території миротворців з числа європейських країн у межах «коаліції рішучих». До того ж російський міністр заявив, що сама росія має бути «гарантом» безпеки. Таким чином йдеться саме про ті «гарантії», які були прописані у так званих «стамбульських домовленостях» 2022 року і давали москві можливість блокувати будь-яку допомогу Україні з боку західних країн у разі відновлення війни.

Усі ці фактори ще раз підтверджують позицію, на якій продовжують наголошувати аналітики Української призми: доки російська армія продовжує наступати на фронті в межах літньої військової кампанії, не слід очікувати жодних реальних кроків з боку росії у напрямі мирних переговорів.

Кремль готується висувати на переговорах вимоги щодо впливу на внутрішню політику України

Протягом останнього тижня ми мали змогу спостерігати за тим, як москва почала готувати риторику та власну позицію щодо прагнень кремля встановити довгостроковий вплив щодо України. Йдеться про фактичну мету – повернення проросійського дискурсу в українську внутрішню політику.

Саме на цій, доволі не публічній, але безпосередньо чи не найголовнішій меті кремля в ході мирних переговорів систематично наголошує Українська призма.

Так, цього тижня одне з головних російських державних виданьТАСС, поширило декларацію так званого «клуба народного единства» (створена кремлем пропагандистська структура, серед засновників якої є втікач Микола Азаров та цілий пласт російських пропагандистів) із закликом до Трампа та путіна домогтися «звільнення 7 тисяч політв’язнів в Україні».

Окрім того, ця структура оприлюднила частину зі сформованого ними ж списку з 368 російських агентів та зрадників, які перебувають у в’язниці або під слідством.

Експерти Української призми наголошували, що рано чи пізно російська влада намагатиметься під виглядом територіальних чи політичних поступок зі своєї сторони домогтися повернення можливості впливати на внутрішню політику України шляхом просування двох складових: політичної (зняття заборони на діяльність проросійських політичних партій, амністія зрадників та російських агентів впливу, а також дозвіл на діяльність московської православної церкви) та економічної (відновлення економічних зв’язків і зняття всіх економічних та фінансових обмежень між обома країнами).

І саме поява у російському медіапросторі подібної «ініціативи» може потенційно означати технічну підготовку москви до просування своєї довгострокової мети. Ми продовжуємо акцентувати увагу української влади на тому, що подібна російська стратегія несе фундаментальну загрозу суверенітету України, а тому будь-які поступки в цьому контексті є неприйнятними.

Візит міністра зовнішніх справ Індії до Москви

На тлі загострення відносин між США та Індією через відмову останньої припиняти закупівлю російських енергоресурсів ми спостерігаємо демонстративні кроки з боку Делі у напрямку «посилення» зв’язків із москвою.

Так, цього тижня до росії з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар. Він провів зустріч як зі своїм візав Сєргєєм Лавровим, так і з путіним.

Сам Джайшанкар під час візиту до москви заявив про намір на 50% збільшити обсяги торгівлі між обома державами вже впродовж наступних п’яти років. Йдеться про рівень торгівлі на 100 мільярдів доларів.

До того ж Джайшанкар повідомив про обговорення зниження мит між країнами, а також розширення спільних проектів.

При цьому й сам прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді після запровадження американських мит провів розмову з російським диктатором та публічно назвав путіна «своїм другом», заявивши про укріплення двостороннього співробітництва. На цьому тлі посол Індії в росії Вінай Кумар заявив, що його країна прийняла принципове рішення продовжити закупівлю російської нафти попри американські мита.

Очевидно, що всі ці кроки є показовими та спрямовані на демонстрацію того, що Індія не збирається йти на умови США й відмовлятися від російських енергоресурсів. Ця ситуація, безумовно, є негативною для України, адже попередні сигнали з Делі раніше свідчили про те, що країна має можливість замінити російську нафту іншими постачальниками. Тож, найімовірніше, ми спостерігаємо передусім політичний «демарш». Це підтверджується і тим, що Делі одночасно із заявами про тісні зв’язки з москвою почав налагоджувати відносини зі своїм історичним супротивником у регіоні - Китаєм.

Своєю чергою сам кремль очікувано намагатиметься якнайбільше зміцнювати саме економічний вимір відносин з Індією. Це особливо важливо в контексті актуальної економічної ситуації в росії та того факту, що загроза запровадження масштабніших вторинних санкцій із боку США все ще залишається на порядку денному. Майже напевно можна стверджувати, що за будь-якого сценарію розвитку подій москва пропонуватиме Індії більші знижки на купівлю своїх енергоресурсів, адже технічні особливості видобутку російської нафти не дозволяють їй зупиняти цей процес без подальших негативних наслідків для рівня видобутку.