кремль готується до примусової мобілізації і псевдовиборів — огляд політики росії

Російська влада дедалі активніше вдається до примусових методів набору військових, готується до проведення контрольованих парламентських «виборів» та стикається з поглибленням паливної кризи. Водночас Захід посилює санкційний тиск на Москву, а Кремль намагається відновити прямий діалог зі США на вигідних для себе умовах, - в рамках Програми російських і білоруських студій експерти  Антон Оксентюк, Михайло Сінаюк та інтернка Валерія Бунак представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Російська влада потенційно переходить до примусової мобілізації

Однією з найбільш важливих російських внутрішньополітичних новин тижня стала показова ситуація в ряді російських регіональних міст, де місцева влада почала затримувати чоловіків на вулицях і змушувати їх підписувати контракти з міноборони. По суті, ми спостерігаємо початок формування примусової мобілізації, наразі у старій контрактній “обгортці”.

Найбільш резонансною стала ситуація в Пензі, а також у Каменці та Кузнецьку. За повідомленнями місцевих жителів і незалежних російських медіа, силовики, поліція, росгвардія та воєнкомати проводили рейди, під час яких чоловіків зупиняли на вулицях, у транспорті, на роботі або просто забирали з машин. Після цього їх, за словами родичів і очевидців, везли до воєнкоматів і змушували підписувати контракти з міноборони. Окремий резонанс викликало відео біля одного з пензенських воєнкоматів, де жінки намагалися зупинити автобус із чоловіками, яких, за їхніми словами, силою змусили підписати контракти.

Цілком очевидно, що сама російська влада почала все заперечувати. Пензенське управління мвс назвало повідомлення про примус до підписання контрактів “фейком” і заявило, що силовики нібито лише допомагали перевіряти людей, які отримали російське громадянство, але не стали на військовий облік. І це в ситуації, коли у таких невеликих містах кількість мігрантів з сусідніх країн є відверто невеликою.

Усі ці події  суголосні з поточною ситуацією з набором контрактників до російської армії для війни проти України. За оцінками дослідника Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року темпи набору контрактників у росії впали до мінімуму за три роки й становили близько 800 нових контрактів на день.

Судячи з усього, подібними методами, які ми побачили у Пензі, влада збирається вирішувати проблему недовиконання плану з набору контрактників. Це означає, що якщо ситуація з набором буде й далі погіршуватися, ці новини прямо демонструють, що російська влада готова йти на подібні, радикальні для соціуму кроки.

Аналіз поточної нафтової кризи в росії

Початок на росії морського імпорту палива, зафіксований агенцією Reuters, став прямим наслідком асиметричної кампанії далекобійних ударів по російських нафтопереробних заводах, трубопроводах та нафтосховищах. Серія успішних атак на такі гіганти, як-от, московський НПЗ та комплекс ТАНЕКО, вивела з ладу майже 30% усіх нафтопереробних потужностей росії.

Попередні спроби кремля гасити паливну пожежу за рахунок ресурсу Білорусі продемонстрували вичерпність цієї моделі. Попри те, що з початку року росія купила у Мінська майже 270 тисяч тонн бензину та 180 тисяч тонн дизельного пального, виробленого з її ж власної сирої нафти, потужностей білоруських НПЗ критично не вистачило для ліквідації дисбалансу.

У підсумку уряд рф увів жорстку заборону на експорт бензину, а паливний голод охопив понад десяток російських регіонів, змусивши москву вдатися до фінансово абсурдної схеми морського імпорту готового бензину з азійських ринків.

Цей операційний глухий кут посилюється масштабним фінансовим скороченням російського нафтового експорту. Завершення дії тимчасових ліцензій США на фінансові угоди з російською нафтою негайно спровокувало зростання токсичності сировини з рф, внаслідок чого знижки на марку Urals зросли ще на $1–1,5, досягнувши рівня $23,5–24,5 за барель.

Ситуацію для кремля серйозно ускладнює дипломатичний прорив Вашингтона на Близькому Сході: обговорення мирної угоди між США та Іраном уже обвалило світові ціни на нафту. Менш ніж за місяць вартість сировини марки Urals скоротилася на 36% — до $63,6 за барель, тоді як Brent просіла на 29%, до $77 за барель. Повноцінне повернення іранської нафти на ринок та деблокада Ормузької протоки суттєво знижують вартість морського фрахту для конкурентів рф. На цьому тлі російський бюджет війни поки що утримує мінімальний запас міцності лише за рахунок того, що поточна ціна Urals дещо перевищує закладену в бюджеті планку в $59, зберігаючи додаткові нафтогазові доходи в районі 800 млрд — 1 трлн рублів. Проте стратегічний тренд є очевидним: росія потрапила в пастку «подвійних кліщів», де вона змушена продавати сиру нафту з колосальними дисконтами, а натомість купувати готове азійське пальне за повною світовою ціною з високою доданою вартістю.

Найбільшим парадоксом цієї ситуації є те, що військово-політичне керівництво рф продовжує ігнорувати об'єктивну економічну реальність, орієнтуючись на рафіновану брехню закритих відомчих доповідей. Головна мета цих звітів - утримання на посадах військового керівництва, яке неспроможне ні організувати ефективний наступ на фронті, ні захистити власну паливну інфраструктуру в глибокому тилу.

У стані повної управлінської неадекватності кремль продовжує безконтрольно спалювати сотні мільярдів рублів бюджетних коштів на демпферні виплати нафтовикам, дозволяє Мінфіну витрачати гроші на війну без будь-якого оверсайту та ухвалює абсурдні рішення, дозволяючи приватним нафтовим компаніям самостійно закуповувати та розгортати системи ППО для захисту об'єктів у тисячах кілометрів від лінії зіткнення.

Умови для укладання «енергетичного перемир'я» та припинення взаємних ударів по паливно-енергетичних комплексах об'єктивно визріли. Для москви це був б класичний раціональний крок: трохи втратити поваги, визнавши вразливість тилу перед технологічно меншим супротивником, але при цьому стабілізувати внутрішній паливний ринок, врятувати аграрний сектор від колапсу та зупинити інфляцію. Проте через масштаб когнітивного розриву з реальністю російські чиновники воліють просто заплющити очі на катастрофу, сподіваючись на чергове диво.

Бачачи цей управлінський хаос, Дональд Трамп демонструє готовність зайти з позиції сили, посилюючи санкційний тиск на тіньовий флот та синхронізуючи дії з європейськими союзниками.

Якщо кремль і надалі відмовлятиметься від реальних компромісів, поєднання нових американських ракетних можливостей України та щораз більшого паливного голоду в регіонах неминуче переведе кризу російської нафтопереробки у фазу системного, некерованого обвалу всієї воєнної машини кремля.

Кремль розпочинає підготовку до осінніх «виборів»

Кремль й надалі продовжує підготовку до проведення псевдовиборів у держдуму рф. Так, 16 червня путін підписав указ про призначення виборів 9-го скликання на 20 вересня 2026 року. Вони відбудуться в єдиний день голосування одночасно із регіональними та муніципальними «виборами» по всій росії.  За підсумками планується заповнення близько 20,7 тис. депутатських мандатів. Важливо памʼятати, що це будуть перші «вибори» до держдуми після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Попередні «вибори», за результатами яких було сформовано державну думу 8-го скликання, відбулися у вересні 2021 року.

За цей час путін вніс низку нововведень у проведенні «виборів». По-перше, було змінено схему одномандатних округів, зокрема вперше до федеральних та парламентських виборів путін намагається незаконно включити тимчасово окуповані території Донецької та Луганської (так званих «ДНР» та «ЛНР)», Запорізької та Херсонської областей України. Таким чином Москва намагається інституційно інтегрувати ТОТ України до власної політичної системи та створити ілюзію їхнього «повноцінного представництва». По-друге, москва закріпила можливість проведення виборів в умовах воєнного стану, де апріорі неможливо забезпечити прозорість.

По-третє, розширено використання дистанційного електронного голосування (ДЕГ), що переводить виборчий процес у цифровий вимір, контрольований повністю державою. Ключову роль тут відіграє портал «Госуслуги», через який бюджетників, військових і студентів фактично змушують реєструватися та голосувати, а керівництво отримує можливість відстежувати явку підлеглих, вимагати звіти у вигляді скриншотів. Під виглядом нібито «модернізації» москва спрощує собі шлях фальсифікацій на користь заздалегідь визначених кандидатів.

По-четверте, було посилено обмеження щодо так званих «іноагентів» і осіб, повʼязаних з екстремістськими або небажаними структурами. Послідовно, москва проводить політичну чистку виборчого поля, виключаючи будь-яких потенційних нелояльних акторів.

Як зазначають джерела «Медузи», кампанія «єдиної росії» наразі перебуває у стані повної невизначеності через нездатність кремля спрогнозувати хоча б на місяць наперед розвиток подій на фронті, стан економіки чи ситуацію з паливним ринком. Зазначається, що через відсутність чітких директив зверху регіональні куратори та технологи змушені вести кампанію фактично «наосліп», а фінальні установки щодо KPI, ключових кандидатів та головних тез очікуються від адміністрації президента рф лише наприкінці липня. Оприлюднення ж офіційної програми партії взагалі вирішили відкласти на кінець серпня, тобто менш ніж за місяць до «виборів».

Паралельно з цим, за даними аналітиків Russian Election Monitor (REM), кремль розрогртає масшатбний тиск навіть серед так званої «системної опозиції». Посилюється тиск на представників КПРФ та створюються штучні перешкоди для кандидатів від партії «Яблуко». Зокрема, фіксують масові арешти комуністів та позбавлення їх права балотуватись через нібито «демонстрацію екстремістської символіки» у старих дописах у соцмережах.

Водночас партію «Яблуко», яка планує брати участь у «виборах» під гаслом «За мир і свободу! За життя без страху!», зіткнулась з аналогічними звинуваченнями. У результаті, від участі в кампанії вже відсторонено 32 ключових політиків партії, включно з її головою Миколою Рибаковим та його заступником Максимом Кругловим.

Підсумовуючи, передвиборча кампанія росії демонструє чотири ключові тенденції. По-перше, москва вперше намагається використати виборчий процес для зміни кордонів, штучно інтегруючий тимчасово окуповані території України. По-друге, внутрішній хаос правлячої, спричинений нездатністю кремля контролювати нинішню ситуацію з «сво». По-третє, відбувається паралельна зачистка політичного поля, яка охоплює так звану «системну опозицію». По-четверте, очевидно, посилюються загальні авторитарні практики контролю на виборчим процесом.

Аналіз нових санкцій ЄС та Великої Британії проти Росії

16 червня премʼєр міністр Великої Британії оголосив про новий пакет санкційних обмежень проти рф. Загалом нові британські санкції охоплюють три ключові напрями.

По-перше, Велика Британія розширила санкційний список, включивши майже 600 суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом». Крім того, Британія стала першою країною G7, яка запровадила санкції проти суден, що використовуються для транспортування зрідженого природного газу (СПГ) для обслуговування російського проєкту «Arctic LNG 2». Нові обмеження стосуються понад 20 нафтових танкерів і кілька суден для перевезення СПГ.

По-друге, санкції спрямовані на російські мережі закупівлі військових технологій та механізми обходу обмежень. Зокрема, під санкції потрапила повʼязана з ГРУ підставна компанія LLC Neptune Co Ltd («Нептун»), яка використовується для таємного придбання західних технологій. Обмеження також запроваджено проти трьох компаній та десяти офіцерів ГРУ.

По-третє, обмеження охоплюють структури фінансового сектору росії. За даними ТАСС, під санкції потрапили низка установ, зокрема Яндекс Банк, WB Банк, «Росгосстрах», «Баланс страхование» та інші компанії, які використовується для обходу міжнародних обмежень.

Окремим треком Британія також запровадила санкції проти компаній і посередників у третіх країнах, які забезпечують росію критично важливими компонентами для військового обладнання та обходу санкційним обмеженням. Під тиск потрапили постачальники з Китаю, Таїланду та Туреччини, які підтримують російський ВПК. Крім того, санкції зачепили низку організацій, залучених до схем незаконного переміщення коштів, зокрема в Нігерії, яку пов’язують із механізмами обходу санкцій.

Водночас під часу саміту в Брюсселі ЄС уперше ухвалив рішення продовжити економічні санкції проти росії не на шість, а на дванадцять місяців, що забезпечує Україну більшу передбачуваність санкційної політики.

Наразі Єврокомісія працює 21-м пакетом обмежень, який значною мірою структурно повторює підхід Великої Британії. Так, згідно з оприлюдненими даними, очікується, що новий пакет передбачає розширення санкцій проти російської воєнної економіки та перекриття усіх можливих шляхів обходу чинних обмежень. Пакет передбачає розширення санкцій проти фінансового сектору, пропонується запровадити заборони для понад 30 російських банків у третіх країнах та заморозити активи майже 90 банків.

Окрему увагу також приділено енергетичному сектору та «тіньовому флоту» рф. Єврокомісія пропонує запровадити санкції проти ще 30 суден, а також обмежити перепродаж танкерів для перевезення зрідженого природного газу (СПГ). Значно також обмежується російський ВПК, охоплюючи 30 компаній, пов’язаних із виробництвом безпілотників, а також близько 50 суб’єктів із третіх країн, зокрема з Китаю, Туреччини, Казахстану, Киргизстану, Індії та ОАЕ.

Підсумовуючи, нові санкційні пакети Британії та ЄС демонструють системний і довготривалий характер тиску на рф, обрізаючи її можливості для адаптації та шляхи обходу західних санкцій.

Кремль намагається повернутися до двосторонніх контактів зі Сполученими Штатами

Ще однією важливою зовнішньополітичною темою тижня стала чергова демонстрація того, що москва продовжує намагатися “відновити” двосторонній канал комунікації зі Сполученими Штатами. Нагадаємо, що мова йде не просто про окремі контакти між російськими та американськими представниками, а про багатомісячне бажання москви організувати діалог з адміністрацією Дональда Трампа таким чином, аби будь-які питання стосовно мирних переговорів вирішувалися саме в контексті позитивної для кремля риторики (той самий російський “дух Анкориджу”), а в більшим ширшому контексті – для того аби спробувати відвернути увагу Вашингтону від мирного врегулювання війни та замінити її на суто двосторонню співпрацю, наприклад економічну.

Протягом останнього тижня ми побачили одразу кілька подібних сигналів. По-перше, відбулася телефонна розмова путіна з Дональдом Трампом, під час якої, за словами російської сторони, обговорювалася й тема завершення війни проти України. По-друге, російські посадовці знову почали говорити про очікування приїзду до росії американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. По-третє, Лавров окремо заявив, що москва нібито залишається прихильною до “американських пропозицій” щодо врегулювання війни, судячи з усього завуальовано описуючи “домовленості”, досягнуті під час зустрічі путіна та Дональда Трампа на Алясці.

Ще одним очевидним моментом є те, що кремль, судячи з усього, відверто хвилюється через результати останнього саміту G7, на якому Дональд Трамп та Володимир Зеленський провели кілька розмов, а сам американський президент, ймовірно, почав змінювати своє ставлення до поточної військової ситуації на полі бою.

Показовими в цьому контексті були заяви помічника путіна Юрія Ушакова. Він фактично заявив, що європейці могли “накачати” Трампа шкідливими ідеями щодо України. Водночас Ушаков окремо підкреслював, що Трамп є “сильним лідером” і нібито дотримується власної позиції. Тобто кремль намагається зберегти для себе публічну демонстрацію Трампа як потенційно зручного партнера, а всі сигнали, які не відповідають баченню москви, пояснювати “впливом Європи або України”, адже ми вже неодноразово спостерігали саме за подібною схемою.

Очевидно, що в уявленні російської влади подібна риторика повинна повернути схильність Білого дому. Саме тому кремль так наполегливо говорить про американські пропозиції, але при цьому не демонструє жодних ознак зміни власної позиції.