Стів Віткофф – авантюрист чи геній?

Перед вами повний український переклад свіжої скандальної статті про Стіва Віткоффа, написаної американською журналісткою Феліцією Швартц. Його публікує Radio Lemberg.

Але спочатку – миттєва реакція віце-президента США на цю статтю, оприлюднена через соцмережі:

Джей-Ді Венс: Ця стаття Politico – це журналістська недоброчесність. Але це не просто недоброчесність: це операція іноземного впливу, спрямована на шкоду адміністрації та одному з наших найефективніших членів команди.

Зверніть увагу, що всі, хто атакують Стіва, – це анонімні джерела. Це означає, що йдеться про двох або трьох представників «глибинної держави», які зляться, що Віткофф досяг успіху там, де вони зазнали поразки.

Знаєте, що ця «журналістка» опустила, щоби звільнити місце для своїх анонімних цитат?

Повну цитату віцепрезидента, який нині перебуває при посаді – з іменем, офіційно.

Цитату державного секретаря – офіційну, з іменем.

Цитату Джареда Кушнера – офіційну, з іменем.

Повну цитату Джонатана Павелла з Великої Британії – одного з найшанованіших діячів у сфері національної безпеки в Західному світі, який енергійно захищав Стіва від цих підлих наклепів.

Людина, яка написала це сміття – це Фелісія Шварц. Окрім того, що вона не включила вказані офіційні заяви, які прямо суперечать її статті, цікаво, чи вона хоч колись запитала себе: чому саме зараз до неї звернулися ці анонімні джерела з саме такою історією? У них є чіткий задум – підірвати зусилля президента щодо встановлення миру, і вони побачили в ній зручний інструмент, щоб «відіпрати» це сміття й вкинути його в публічну дискусію, зневажаючи правду.

Є два можливих пояснення: або Фелісія є просто не дуже розумною й дозволила себе використати аферистам з глибинної держави. Або ж вона сама є їхньою частиною і свідомо використала свою позицію, щоб взяти участь в цій буквальній операції іноземного впливу. У будь-якому випадку – це ганебно.

Отже, щоб усе поставити на свої місця: Стів Віткофф є безцінним членом нашої команди. Він нікого не ввів в оману щодо того, що йому сказали росіяни і на що росіяни пішли (повірте мені, я бачив розвіддані.) Результатом його переговорів є те, що ми звели список відкритих питань у війні між Росією та Україною до чітко визначених тем – зокрема, гарантій безпеки та територіальних поступок.

Можливо, нам вдасться досягти миру, а можливо й ні. Якщо вдасться, то лише тому, що Стів Віткофф і президент Сполучених Штатів працювали не покладаючи рук, попри відверту брехню з боку мейнстримної преси.

*******

«Його недосвідченість видно відразу»: як спеціальний посол Трампа з питань миру, Стів Віткофф, не дає собі ради з рóсією

Сольний підхід Віткоффа призвів до численних промахів у роботі з рóсією. Це зробило обіцянку Трампа швидко покласти край війні між росією та Україною вкрай непевною.

Президент Дональд Трамп несподівано провів саміт в Анкориджі з президентом рф владіміром путіним – це могло стати знаковим досягненням для Стіва Віткоффа, забудовника-девелопера, який раптом перетворився на дипломата і сприяв організації цієї зустрічі.

Але обіцяні подальші переговори між путіним і Президентом України Володимиром Зеленським так і не відбулись, вимоги щодо припинення вогню скасовано, погрози серйозних дій зникли, а команда Трампа не запропонувала чіткого плану руху вперед.

Деякі розчаровані американські, українські та европейські чиновники кажуть, що частина проблеми полягає в схильності Віткоффа діяти надто самостійно. Віткофф – спеціальний посол Трампа з мирних місій та головний переговорник у питаннях України. За словами семи осіб, обізнаних з внутрішніми обговореннями, він відмовляється консультуватися з експертами та союзниками, через що іноді виявляється необізнаним, а подекуди й непідготовленим. Двоє з них зазначили, що він хибно розглядає конфлікт як земельну суперечку, тобто крізь свою призму в царині нерухомості.

Нетрадиційний посередник Трампа зустрічався з путіним п’ять разів за останні шість місяців, але поки що йому не вдалося перетворити цей контакт з російським лідером на будь-який прорив щодо України.

На шляху до того, щоб саміт в Анкориджі дав результати, стояло багато бар’єрів – головним з них була небажання путіна робити суттєві поступки, щоби припинити свою війну проти України. І багато хто з тих, хто є знайомим з роллю Віткоффа у переговорах з росією, вважає, що саме він ще й ускладнив ці переговори.

Віткофф і досі намагається рухатись вперед.

У п’ятницю він зустрічається в Нью-Йорку з Андрієм Єрмаком, керівником Офісу президента Зеленського, в межах зусиль організувати технічні переговори між росією та Україною перед можливою тристоронньою зустріччю на найвищому рівні. За словами одного високопоставленого представника адміністрації США, під час цих переговорів нижчого рівня – якщо вони відбудуться – очікується обговорення територіальних питань, гарантій безпеки та інших тем, що мають прокласти шлях до перемовин на вищому рівні.

«Те, що ми намагаємось зробити, – це посадити путіна і Зеленського за один стіл і створити можливість для успішної зустрічі», – сказав Віткофф в своєму недавньому інтерв’ю.

Ця стаття ґрунтується на розмовах з 13 людьми, серед яких – американські та іноземні посадовці, а також інші особи, обізнані з дипломатичними зусиллями, спрямованими на припинення війни росії проти України. Багатьом з них було забезпечено анонімність, щоби вони могли вільно говорити про чутливі переговори та внутрішні обговорення.

Чимало з цих людей стверджують, що ця війна є значно складнішою, ніж це розуміє довірена особа Трампа, й покладають на нього відповідальність за те, що американські зусилля поки що не дали жодних суттєвих поступок з боку москви.

«Його недосвідченість проглядається чітко, він має доступ до президента – це очевидно, але виникала певна плутанина щодо того, що саме було сказано й погоджено», – зазначила особа, знайома з перебігом дипломатичних зусиль.

Другий високопоставлений представник адміністрації захистив підхід Віткоффа, зазначивши, що результати його дипломатії «говорять самі за себе – у формі історичної двосторонньої зустрічі [між Трампом і путіним] і прибуття европейських лідерів до Білого дому менш ніж за 48 годин потому».

Однак його критики кажуть, що цього недостатньо, щоби говорити про успіх.

«Він діє радше як самостійний гравець, – сказав американський посадовець, знайомий з дипломатичним стилем Віткоффа. – Він спілкується з усіма цими людьми, але ніхто не знає, що саме він каже на тих зустрічах. Публічно він робить одні заяви, а потім змінює свою думку. У таких умовах дуже важко щось реалізовувати».

Офіс Віткоффа у Вашинґтоні є малолюдним і не має достатньо фахівців щодо росії чи осіб, досвідчених у складних дипломатичних переговорах. До того ж, за словами п’яти осіб, обізнаних з внутрішніми обговореннями, він відмовився проводити типові консультації з експертами з питань росії та України – як урядовими, так і позаурядовими.

Різні визначення успіху

Саміт на Алясці був примітним, зокрема, тим, наскільки мало підготовки було проведено до нього. Зазвичай перед такою високопрофільною зустріччю міністри закордонних справ і молодші співробітники заздалегідь досягають згоди щодо хореографії та очікуваних результатів, аби переконатися, що зустріч буде продуктивною та вартою зусиль.

Нова мета – організувати технічні зустрічі на нижчому рівні – свідчить про те, що команда Віткоффа, ймовірно, повертається до традиційнішого підходу. Це також є відходом від попередньої наполегливості Білого дому на тому, що потрібно негайно зібрати лідерів за одним столом.

Другий високопоставлений представник адміністрації заявив, що Віткофф має достатній доступ до аналітики, додавши, що він регулярно контактує з державним секретарем і виконувачем обов’язків радника з національної безпеки Марко Рубіо, а також з посадовцями Ради національної безпеки напередодні розмов з путіним та іншими лідерами.

Як доказ успіху Віткоффа, чиновник навів слова президента Фінляндії Александера Стубба, який під час зустрічі в Білому домі 11 днів тому сказав: «За останні два тижні, ймовірно, було досягнуто більше поступу в питанні завершення цієї війни, ніж за останні три з половиною роки».

Після того, як у Білому домі дізналися про репортаж POLITICO, туди надійшли хвалебні заяви від шести осіб. В одній з них радник з національної безпеки Великої Британії Джонатан Павелл заявив, що Віткофф «зміг відчинити двері, які ніхто інший не зміг би», і що він є «саме тим типом людини», яка досягає результатів у дипломатії, зосереджуючись «на побудові довіри між ключовими лідерами … та тихо просуваючись до укладення угоди».

В іншій заяві віцепрезидент Джей Ді Венс сказав: «Віткофф домігся більшого поступу в припиненні кровопролиття в Україні, ніж усі його критики разом узяті».

Стиль вільного маневрування

Люди, знайомі зі стилем Віткоффа, порівнюють його з невимушеним і спонтанним підходом Трампа до ведення справ.

Його співробітники – ті, що взагалі є – часто не знають, де він перебуває і чим займається, за словами чотирьох осіб, обізнаних зі внутрішньою динамікою його офісу. Вони зазначають, що більшість часу він проводить у своєму офісі в Білому домі, тоді як решта його команди розміщується в Державному департаменті.

«Річ у тім, що Віткофф не є залученим постійно. Він раптово навідується до владіміра путіна, наговорює купу всього, нікому толком не каже, що насправді відбулося, а потім просто зникає, повертаючись до свого життя. Тим часом росіяни приходять до тебе і кажуть: "Віткофф сказав…” – і ти не знаєш, чи це правда, чи ні, бо не можеш отримати жодного викладу від росіян», – сказав один американський посадовець.

За словами цього ж посадовця, а також ще однієї обізнаної особи, Віткофф, схоже, часом не здатен зосереджуватися більш ніж на одному завданні одночасно. Коли, наприклад, у якійсь сфері – скажімо, Ґаза, Іран чи Україна – відбувається шквал подій, інші пріоритети відходять на другий план. Ще одна особа також додала, що він точно не є завзятим споживачем матеріалів з розвідувальних зведень і не читає їх щодня.

За словами однієї з цих осіб та американського посадовця, знайомого з його роллю, Віткофф майже ніколи не читає свою урядову електронну пошту.

Інший високопоставлений представник адміністрації відкинув таку характеристику, заявивши, що Віткофф щодня перевіряє свою урядову електронну пошту та отримує щоденні розвідувальні звіти. Після того, як його розкритикували за використання перекладача путіна під час візитів до росії, Віткофф тепер користується перекладачем Державного департаменту під час офіційних зустрічей, зазначив цей посадовець.

Нові посади, нові виклики

Частково проблеми Віткоффа можуть бути пов’язаними зі способом, у який він обійняв посаду головного переговорника по Україні. Під час перехідного періоду після виборів 2024 року Трамп призначив Віткоффа спеціальним посланцем з питань Близького Сходу, водночас призначивши Кіта Келлоґґа спеціальним посланцем з питань росії та України.

Тоді багато експертів Державного департаменту з питань росії та України перейшли працювати до Келлоґґа, повідомив один американський посадовець.

Але Келлоґґа усунули від справ, пов’язаних з росією, після того як москва поскаржилася на нього, як вже раніше повідомляло POLITICO. Віткофф став фактичним посередником з путіним відразу ж після своєї першої поїздки до росії в лютому – тоді він домігся звільнення затриманої американської вчительки й розпочав багатомісячні зусилля з налагодження відносин, після того як уклав з москвою угоду про обмін в’язнями.

Однак, за словами іншого американського посадовця, більшість співробітників, які спеціалізуються на цьому регіоні, залишилися в офісі Келлоґґа, а в офісі Віткоффа так і не з’явилося жодного штатного експерта з питань росії чи України. Ця ситуація не змінилася, навіть попри те, що його офіційний мандат розширили і він став «спеціальним послом з мирних місій» – з повноваженнями, що охоплюють низку міжнародних конфліктів.

Невдоволення з боку росії

Російські співрозмовники Віткоффа також висловлюють розчарування – зокрема, через його нездатність належним чином передавати Трампу послання путіна та «червоні лінії». Про це повідомила особа, знайома з його дипломатичною діяльністю, та ще один обізнаний співрозмовник, а також перший американський посадовець.

Російські чиновники цінують те, що Трамп відправив людину, яка має прямий зв’язок з президентом США і може говорити від його імені, але водночас вони є стурбованими тим, що Віткофф не до кінця розуміє, що саме йому говорить путін, зазначили наші співрозмовники.

Цього місяця Віткофф здійснив поїздку до москви, щоби спробувати досягти прогресу в переговорах з путіним напередодні встановленого Трампом дедлайну (який уже минув) щодо запровадження жорстких тарифів для покупців російської нафти.

Після свого візиту до москви в серпні Віткофф переконав себе, що росія погодилась на суттєві територіальні поступки – і саме на підставі цього він порадив Трампу організувати путіну давно омріяну особисту зустріч, повідомив інший американський посадовець.

Після повернення до США Віткофф і Трамп публічно заявляли про ці територіальні поступки з боку росії у Східній Україні. Проте, як зазначив інший посадовець і ще одна особа, знайома з перебігом дипломатичних зусиль, їхні європейські та українські партнери зовсім не сприйняли цю ситуацію так само.

Сам Віткофф наполягає, що він не перекрутив зміст меседжів, отриманих із москви.

«Я маю величезну підтримку з боку Державного департаменту, від багатьох експертів з росії. У нас у системі працює багато дуже розумних людей. І жоден з них – жоден з нашого боку, в американській системі – ніколи не сказав мені: “тут ти щось упустив”», – заявив він.

В ході переговорів росія буцімто запропонувала те, що адміністрація Трампа вважає суттєвим компромісом, повідомив високопоставлений представник адміністрації. Згідно з цією угодою, США мали б визнати контроль росії над Луганщиною, Кримом і Донеччиною в межах їхніх «офіційних» адміністративних кордонів, а також над Херсонщиною і Запоріжжям – по лінії зіткнення, тобто по фактичній лінії фронту.

«Раніше ніколи не йшлося про подібне – про такий компроміс щодо цих регіонів», – сказав високопосадовець адміністрації.

Але багато європейських і українських партнерів Вашингтона не вважають це реальною поступкою з боку росії, зазначив інший американський посадовець. Така угода передбачала би, що Україна має відступити з деяких зі своїх найкраще укріплених позицій на Донеччині. Україна та її союзники сприймають це як пряму легітимізацію загарбання цих територій путіним.

Передача тез путіна

Були й інші випадки, які викликали роздратування в американських і європейських посадовців. В інтерв’ю CNN після саміту Трампа й путіна на Алясці, Віткофф заявив, що москва погодилася на те, щоб західні партнери України надали їй гарантії безпеки, змодельовані за статтею 5 НАТО, яка зобов’язує членів вважати напад на одного – нападом на всіх.

Однак, за словами двох осіб, обізнаних зі ситуацією, росія насправді запропонувала умови, подібні до тих, які вона висувала ще у 2022 році під час зрештою невдалих мирних переговорів у Стамбулі, – Україна могла би мати лише так звані сили стримування, однак росія мала би право вето щодо того, коли ці сили можна застосувати.

Як висловилася одна особа, знайома з роллю Віткоффа в процесі: «Росія каже одне – а насправді вона має на увазі інше».

Інший високопоставлений представник адміністрації заявив, що Віткофф «розуміє всі ці складнощі».

Коли Віткофф летить до москви, він використовує власний літак і не бере зі собою жодного експерта з політики. Зазвичай його супроводжують лише керівник апарату, перекладач і служба дипломатичної безпеки. Також відомо, що всі витрати Віткофф покриває сам.

Після зустрічі на Алясці європейські посадовці наголосили Віткоффу та Трампу на стратегічному значенні Донбасу для України – і на тому, що передача всього регіону, включно з територіями, які росія ще не захопила, є абсолютно неприйнятною для Києва.

«Схоже, що він повірив у хибний російський наратив про те, що вони перемагають на передовій, хоча всі ми знаємо, що це неправда», – сказав ще один співрозмовник, знайомий з перебігом перемовин.

Віткофф відкинув таку характеристику.

«Моя місія – справді звести дві сторони за стіл, звузити коло питань і довести процес до того моменту, коли ми зможемо накопичити політичний капітал і виправити цю дурну ситуацію», – заявив він.

Минулого тижня в Білому домі європейські лідери порівняли відмову від Донбасу з відмовою від Флориди, намагаючись подати це в термінах, які були би зрозумілими Трампу та Віткоффу.

Дехто з союзників України запропонував провести аналогію з Ґоланськими висотами в Ізраїлі, порівнюючи стратегічну важливість Донбасу з іншим регіоном світу, з яким Віткофф є краще обізнаним, зазначив один з наших співрозмовників.

Союзники України шукають інші шляхи

Європейських та українських посадовців надихає присутність інших офіційних осіб, які працюють над цим процесом. Келлоґґ, попри те, що цього року його усунули вбік, зумів частково повернутися до своєї роботи.

Проте союзники були розчарованими тим, що Келлоґґа – чий підхід вони вважають кращим за підхід Віткоффа – не додали до складу делегації на поїздку до Аляски, хоча він завчасно вивільнив свій графік, щоби поїхати туди.

Згодом Келлоґґ таки долучився до зустрічей з європейцями у Вашинґтоні, що заспокоїло тих, хто вважає, що він має реалістичніше бачення війни, ніж Віткофф.

Попри помилки у взаємодії з росією, європейські та українські посадовці є задоволеними від того, що інтенсивна дипломатія останніх тижнів призвела до серйозної розмови щодо гарантій безпеки й того, на що готові піти США та Европа.

Втім, обидва наші американські посадовці зазначили, що цей процес очолюють Марко Рубіо та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн – і саме з ними їм значно комфортніше працювати, адже вони, на їхню думку, мають тверезішу оцінку війни.

Тим часом Україна сподівається, що п’ятнична зустріч з Віткоффом (її учасники на світлині) відкриє нові варіанти. Один з українських посадовців повідомив нам, що ця зустріч відбувається після того, як Єрмак і секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров відвідали Катар, щоб розглянути цю країну як можливе місце для зустрічі Зеленського з путіним.

«Наш головний акцент полягає в тому, щоби ще раз наголосити: Україна готова зустрітися з Росією на президентському рівні, але Росія постійно затягує процес і вигадує нові приводи, щоби відтермінувати таку зустріч», – сказав нам український посадовець, додавши, що вони сподіваються: Віткофф буде відкритим до їхніх аргументів.

Феліція Швартц, Politico, переклад Radio Lemberg