Росія прагне не переконати людей у брехні, а зруйнувати їхню довіру до будь-якої інформації

Російські дезінформаційні операції дедалі частіше спрямовані не на те, щоб переконати людей у конкретних неправдивих твердженнях, а на те, щоб посіяти недовіру до будь-якої інформації, державних інституцій і демократичних процесів. Штучний інтелект посилює ці загрози, допомагаючи створювати й поширювати маніпулятивний контент.

Про це заявив голова Виконавчої ради Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) Паоло Чезаріні в інтерв’ю Укрінформу.

За словами Чезаріні, якщо раніше дезінформаційні кампанії мали на меті переконати людей у певних ідеях або спонукати їх до конкретних дій, то нині дедалі більшого значення набуває так звана когнітивна ерозія.

«Тепер метою є когнітивна ерозія», – наголосив він.

Як пояснив експерт, ідеться про дезорієнтацію суспільства та формування стану, за якого люди перестають довіряти будь-якій інформації. Це може призводити до цинізму, відчуження та заперечення авторитету державних інституцій.

Чезаріні зазначив, що постійне поширення маніпулятивних наративів поступово послаблює здатність громадян критично оцінювати події та формує громадську думку не на основі раціонального аналізу, а під впливом систематичного інформаційного тиску.

Окрему загрозу становить використання штучного інтелекту для створення фейкового контенту. За словами керівника EDMO, війна Росії проти України демонструє, як нові технології перетворюють на інструмент інформаційної війни.

Зокрема, він навів приклади згенерованих ШІ зображень, на яких цивільних нібито силоміць саджають у потяги та відправляють на фронт. Такі матеріали використовують для маніпулювання суспільними настроями.

Експерт також звернув увагу на діяльність російських мереж дезінформації, які обходять санкції Європейського Союзу, створюючи сотні вебсайтів із дубльованим контентом. Крім того, російська сторона намагається дискредитувати незалежний фактчекінг, представляючи його як інструмент західної цензури.

Чезаріні наголосив, що ефективна протидія дезінформації потребує співпраці європейських інституцій, незалежних фактчекерів, науковців і громадянського суспільства. Водночас така взаємодія має зберігати незалежність експертних організацій.

Серед ключових викликів він назвав обмеженість ресурсів для моніторингу інформаційного простору та недостатнє впровадження медіаграмотності в освітніх програмах країн ЄС.

На думку Чезаріні, завдання полягає не лише у виявленні дезінформаційних кампаній, а й у формуванні стійкості суспільства до маніпуляцій, розвитку критичного мислення та здатності громадян перевіряти інформацію.

Фото - голова Виконавчої ради Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) Паоло Чезаріні/Укрінформ