Прогноз-2026: енергетичний тиск, штурм Покровська та війна на витривалість

Аналіз останніх даних від Jamestown Foundation, ISW та польових звітів за 17 лютого свідчить про зміну парадигми протистояння. Поки Україна успішно конвертує технологічні прорахунки ворога у локальні перемоги, Москва переходить до стратегії глибокого економічного та енергетичного виснаження. На тлі підготовки Заходу до тривалої «війни ресурсів», ключовим полем битви стає не лише лінія фронту, а й стійкість критичної інфраструктури та інформаційного простору.Українські підрозділи використали збій у російських системах зв’язку (Starlink-сірий імпорт) і провели досить вдалі атаки на трьох ділянках фронту. За повідомленнями - до 11 сіл. Це важливо не цифрою, а логікою: російська армія критично залежна від комерційних систем управління, і будь-який технологічний розрив одразу б’є по їхній тактиці. Це ще один аргумент на користь нашого курсу на РЕБ, автономні мережі й дрон-контур управління.

Про це йдеться в аналізі директора Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктора Ягуна.

"Втрати РФ перевищують поповнення - це підтверджують і CSIS, і Jamestown, і наш Генштаб. Третина витрат РФ на військових - це виплати родинам загиблих. Це економіка війни, яка входить у фазу внутрішнього виснаження. Саме тому Москва одночасно кидає нові хвилі мобілізації, запускає ІПсО про "швидкий мир" і намагається тиснути на Захід через енергетику.

401 атака на інфраструктуру "Нафтогазу" з 2022 року, з них 229 лише у 2025-му. Це не "терор заради терору", це стратегія руйнування енергетичної стійкості і удар по європейському енергоринку через Україну. Те саме, що і атаки на підстанції 330-750 кВ - логіка одна.

Женевський переговорний раунд - це не про мир, а про управління коаліцією. Захід готується до довгої війни ресурсів (MSC-2026 це чітко показав), а переговори - інструмент тиску і тестування позицій.

Індикатори російських ІПсО на зараз:

• тема "11 сіл - це максимум України, фронт стабілізувався";

• наратив "США готові віддати Донбас за угоду";

• вкиди про "корупцію в енергетиці" як дискредитація енергосектору перед новими ударами;

• масові історії про "швидке перемир’я після Женеви";

• маніпуляції цифрами втрат і мобілізації.

Це класична схема перед весняною кампанією.

Що це означає стратегічно для України?

Ми входили у 2024-2025 роки як війна територій.

У 2026-му це вже війна технологій, економік і нервів.

РФ не може швидко виграти, але може довго ламати енергетику і тил.

Україна не може швидко звільнити все, але може системно руйнувати російську військову машину.

Саме тому ключ — ППО, РЕБ, дрони, ракети середньої дальності, власна оборонка і довгострокові контракти з ЄС.

Орієнтовний прогноз на 6–9 місяців:

• весняно-літня кампанія РФ - спроба оточення Покровськ-Мирноград і тиск на Куп’янськ;

• масовані удари по енергетиці України до осені;

• новий пакет санкцій ЄС і розширення військового виробництва в Україні;

• інформаційна кампанія Кремля про "втому Заходу";

• локальні українські прориви там, де зламається російська логістика.

Висновок простий, Росія воює на виснаження, Захід готується до довгої війни, а Україна вчиться вигравати у довгій війні. І це вже не питання місяців - це питання системності.

Фото з ФБ-сторінки Віктора Ягуна