Пограбування по-угорськи: спецназ, БТР, кулемети і гранатомети проти українських інкасаторів

Бійці угорського Антитерористичного центру, які затримували інкасаторів українського Ощадбанку 5 березня 2026 року на кільцевій дорозі Будапешта, мали на озброєнні БТР, кулемети і гранатомети. За допомогою цього озброєння невеличкої армії вони затримали сімох працівників та 2 автомобілі служби інкасації АТ «Державний ощадний банк України» на кільцевій дорозі Будапешта.  

Подробиці цієї операції оприлюднило Міністерство закордонних справ України в окремому коментарі.

Зазначається, що угорська сторона застосувала увесь цей арсенал та спецпризначенців навіть знаючи, що українські інкасатори не були озброєні.

При цьому, як наголошують в МЗС України, перевезення валютних цінностей з міста Відень в Україну здійснювалося на виконання міжнародного контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «Ощадбанк». Вантаж був оформлений згідно з міжнародними правилами перевезень та відповідно до чинних європейських митних процедур.

Натомість подробиці затримання і поводження із затриманими українськими інкасаторами стали відомі вже після повернення наших громадян в Україну. І в се вказує на грубі порушення Угорщиною міжнародних зобов’язань, конвенції з прав людини та Віденської конвенції про консульські зносини. 

Затримані мали статус свідків, проте їх 28 годин тримали в кайданках. Перевозили увесь час із зав’язаними очима. В українців вилучили особисті речі, в тому числі мобільні телефони, і позбавили  можливості повідомити про своє затримання та місцезнаходження рідних, Посольство України в Угорщині чи роботодавця. Більшість особистих речей, вилучених під час затримання, не повернули.

«При погіршенні стану здоров’я одного із затриманих, який є особою з інвалідністю і потребує спеціального режиму харчування та регулярного прийому ліків, медичну допомогу було надано лише після того, як він втратив свідомість. При цьому хворому на цукровий діабет насильно вкололи препарат, після якого у громадянина різко піднявся рівень цукру в крові та почалася гіпертонія, і його змушені були доправити до госпіталю», - зазначають в українському МЗС.

Затриманих інкасаторів угорські силовики чинили психологічний та фізичний тиск. Їм не забезпечили можливість свідчити рідною мовою. А спілкувались із затриманими переважно російською. Адвокатський захист унеможливили, а звернення найнятого адвоката ігнорували.

Унеможливили угорці й допуск консула, попри офіційні запити Посольства України та прохання самих затриманих. Що більше – спецслужби або уникали спілкування з представниками нашої дипустанови, або надавали неправдиву інформацію про місце перебування громадян України.

Хоча доказів причетності затриманих громадян України до протиправних дій не було і вони увесь час мали статус свідків, за поданням угорського Управління захисту Конституції 6 березня 2026 року угорською стороною було прийнято рішення про депортацію українців та 3-річну заборону в’їзду на територію Шенгену. «Зазначене виглядає як покарання громадян України, які не надали потрібні угорській стороні свідчення», - вважають в МЗС.

Українське дипломатичне відомство також наполягає на негайному поверненні викрадених автотранспорту українського державного банку та цінностей, що перевозилися.

«Наголошуємо на неприйнятності таких свавільних дій, які можуть прирівнюватися до захоплення заручників і викрадення майна. Наполягаємо на необхідності рішучої реакції на європейському рівні на цей державний бандитизм», - підкреслили в МЗС України. І висунули вимогу притягнути до відповідальності винних у викраданні українців, а також майна і цінностей «Ощадбанку».

Арешт цінностей розгляне угорський парламент

Мате Кочіш, лідер фракції керівної партії Угорщини «Фідес», вже подав законопроєкт щодо захоплених коштів і цінностей українського Ощадбанку, який передбачає їх арешт до кінця розслідування в Угорщині. Текст законопроєкту розміщений на сайті парламенту.

Йдеться про «незвичайну суму» готівки та золота, що транспортувалися через Угорщину. Кочіш запропонував вважати викрадені минулого тижня активи конфіскованими до закінчення процедури, розпочатої Національною податковою та митною адміністрацією (NAV). Чільний член орбанівської партії також зазначив, що влада розслідує, як мета та використання перевезених активів впливають на національну безпеку. При цьому він заявив, що спосіб перевезення та особи перевізників можуть становити загрозу національній безпеці Угорщини.

Обґрунтовуючи пропозицію, Кочіш зазначив, що багато речей щодо справи «скандального українського золотого конвою» досі залишаються незрозумілими.

Як зазначає Telex, цей законопроєкт буде обговорено в парламенті в порядку виняткової процедури, як було оголошено під час відкритої частини засідання Комітету з національної безпеки в понеділок. Комітет зазвичай проводить закриті засідання, але для обговорення законопроєкту Кочіша члени комітету перейшли в іншу кімнату, де засідання було певний час відкритим.

Член опозиційної MSZP Жолт Молнар висловив сумнів, чому Мате Кочіш виніс пропозицію саме зараз, перед виборами, і чому він подав її так швидко. Голова комітету від партії «Йоббік» Золтан Сас також заперечив проти того, щоб пропозиція була винесена так швидко, тому що не було часу ознайомитися з нею детально.

За словами Саса, існує також занепокоєння щодо ретроактивного законодавства у зв'язку з цією пропозицією. Однак вони також погодилися, що це питання може становити загрозу національній безпеці.

Мате Кочіш коротко відповів на їхні занепокоєння, сказавши, що хоча занепокоєння щодо ретроактивного ефекту дійсно можуть виникнути, пропозиція стосується саме цього конкретного питання, яке вимагає законодавчого врегулювання.

Він перепросив за подання пропозиції в такий короткий термін, пояснивши, що парламент збиратиметься лише в понеділок і вівторок перед виборами, тому рішення щодо пропозиції має бути прийнято терміново.

Комітет проголосував чотирма голосами за пропозицію Кочіша і двома утрималися, причому утрималися Золтан Сас з партії «Йоббік» і Жолт Молнар з партії MSZP. Члени комітету також проголосували таким же чином, щоб рекомендувати Національній асамблеї обговорити пропозицію як виняток.

Як уже повідомляв ЗІФ, українських інкасаторів, затриманих разом з цінностями в Угорщині минулого тижня, повернули в Україну ввечері 6 березня. Тепер Ощадбанк та МЗС України вимагають від Угорщини повернути цінності банку та автомобілі, які здійснювали перевезення 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг золота. 

На світлині: угорці зі своїм проросійським прем'єром Орбаном не поспішають повертати награбоване