Між Угорщиною та Словаччиною загострились відносини через декрети Бенеша 1945 року

Головним питанням для переможця угорських виборів та ймовірного наступного прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра у відносинах зі Словаччиною будуть декрети Бенеша, щодо яких у країн принципово різні позиції. Про це заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після телефонної розмови з Петером Мадьяром, чия партія "Тиса" переконливо перемогла на недавніх парламентських виборах в Угорщині.

Як стверджує Роберт Фіцо, з висловлювань Мадяра випливає, що угорський лідер зумовлює переговори зі Словаччиною у політичній сфері саме вирішенням питань, пов'язаних із декретами, - про це передає Чеське радіо. 

Торік словацька урядова коаліція в рамках поправок до Кримінального кодексу домоглася запровадження покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі для осіб, які сумніваються в декретах Бенеша. Будапешт уже тоді критикував це рішення.

За словами Роберта Фіцо, майбутній угорський прем'єр вимагає, щоб Словаччина скасувала цей закон, при застосуванні якого угорцям у Словаччині загрожує позбавлення волі. Також Петер Мадяр також очікує гарантій, що в майбутньому у Словаччині не конфіскуватимуть землі представників угорської меншості на підставі президентських декретів.

Депутати правлячої коаліції Словаччини запровадили кримінальну відповідальність за оскарження декретів після заклику опозиційної партії «Прогресивна Словаччина» (PS) припинити на їх підставі конфіскацію майна. Уряд звинуватив PS у спробі скасувати декрети, що опозиція відкинула. Питання торкається інтересів угорців, яких багато проживає на півдні Словаччини.

Державні органи Словаччини, зокрема Словацький земельний фонд — SPF, продовжують використовувати декрети для вилучення земель на користь держави. Якщо при будівництві інфраструктури з'ясовується, що земля належить приватним особам, але мала бути конфіскована у їхніх предків у 1945 р., фонд ініціює процедуру визнання цієї землі державної. У 2019–2025 р. за цією схемою було конфісковано понад 1000 га землі, переважно на півдні країни.

Декрети, підписані президентом Чехословаччини Едвардом Бенешем, дозволили після закінчення Другої світової війни конфіскувати в країні майно етнічних німців та угорців та позбавити їх чехословацького громадянства. У результаті масових депортацій 1945–1946 гг. з країни було виселено близько 3 млн німців та до 120 000 угорців. Під час стихійних розправ близько 25 тисяч людей загинули.

Раніше Чеська Республіка висловила у Чесько-німецькій декларації жаль з приводу того, що післявоєнне вигнання та примусове виселення судетських німців із Чехословаччини, експропріація майна та позбавлення громадянства спричинили багато страждань та несправедливості невинним людям. Також Чеська Республіка шкодує про безкарність ексцесів під час виселення.

При цьому в 2014 р. прем'єр Чехії Богуслав Соботка заявив, що чеський уряд «не бачить причин для будь-яких сумнівів у декретах Бенеша або для відновлення обговорення цього питання». За словами голови Судетонімецького земляцтва Бернда Поссельта, декретам Бенеша місце на «звалищі історії».

Фото. - Едвард Бенеш|Фото/APF Český rozhlas