Лукашенко зміцнює співпрацю з хунтою М’янми

27–28 листопада цього року Олександр Лукашенко здійснив офіційний візит до М’янми, який став першим у рамках закордонного турне, під час якого білоруський диктатор відвідає низку країн так званої далекої дуги. Формально візит був представлений як продовження розвитку «традиційно дружніх відносин», проте зміст переговорів демонструють дещо іншу логіку - розгортання співпраці між двома режимами за низкою напрямків.

У цьому матеріалі аналітики Програми російських та білоруських студій Iaroslav Chornogor, Pavlo Rad і стажерка Марина Грищенко проаналізували, як візит вписується у ширшу зовнішньополітичну стратегію Мінська:

"Варто зазначити, що офіційний Мінськ взяв курс на активізацію відносин з хунтою в М’янмі ще на початку цього року, коли сторони обмінялися взаємними візитами. Тоді в М’янму прибув міністр закордонних справ Білорусі Максим Риженков, а Мінськ відвідав прем’єр-міністр Мін Аун Хлайн. Згодом, обмін візитів відбувся і на рівні оборонних відомств обох країн, а сторони обговорювали питання підготовки кадрів, протистояння інформаційним загрозам, а також кооперації у сфері ВПК.

Тому не дивно, що під час зустрічей у Найп’їдо білоруська сторона акцентувала, що 2025 рік став «історичним» для двосторонніх відносин. В умовах регіональної ізоляції зовнішньополітичний підхід Білорусі зводиться до формули “заходимо туди, куди впускають”, і М’янма в таких умовах не є винятком. Відтак білоруська делегація прилетіла зі своїм стандартним набором для інтенсифікації співпраці: постачання і виробництво техніки, кооперація в агросекторі та фармацевтиці, а також ВПК.

Серед озвучених напрямків виділяється воєнно-промисловий комплекс. Хоча згадки про нього були досить розмитими і подекуди завуальованими, саме він є головним пріоритетом для білорусько сторони. Попри те, що контакти між М’янмою та Білоруссю стали більш публічними лише цьогоріч, відомо, що протягом останніх років Білорусь та М’янма проводили закриту співпрацю у сфері оборони за наступними напрямками:

Передача систем ППО та оборонних технологій. Відомо, що Білорусь передала м’янманським збройним силам кастомізовану систему оперативного командування ППО, відому як MADOC (ймовірно, комплекс засобів автоматизації ЦКП ВПС і ППО “ПАНОРАМА”). Також відбулися поставки радіолокаційної системи V3D (припускається, “Схід 3D”) і комплексу GMS-II — ймовірно, модернізованої версії радянської системи “Квадрат-М”. Контракти на ці поставки були підписані у 2019 і 2021 роках. Розробниками обладнання виступили білоруські державні підприємства: “Белспецвнештехника” (БСВТ), “КБ Радар” і ВАТ «АЛЕВКУРП». БСВТ також координувала постачання запасних частин для раніше переданих систем і вела переговори щодо нових контрактів.

З березня 2023 року група м’янманських військових проходить навчання на військовому факультеті в Білоруському державному університеті інформатики й радіоелектроніки (БДУІР). Студенти спеціалізуються на радіоелектронній інженерії, зокрема тій, що застосовується в системах ППО. За наявною інформацією, вони представляють підприємства оборонної промисловості М’янми, зокрема DI 4, DI 20 та Myanmar Heavy Industry 10. Окрім БДУІР, м’янманські студенти проходять навчання в БДТУ та БДУ.

З огляду на тематику цьогорічних візитів можна очікувати, що сторони продовжать та активізують взаємодію за вказаними напрямками. Паралельно Мінськ може розширити номенклатуру озброєння, послуг та технологій, які підлягатимуть передачі м'янманський хунті. Зокрема, мова йде про ремонт наземної та авіаційної техніки на білоруських оборонних підприємствах, модернізацію радянських зразків озброєння, а також поставку відносно нових технологій по типу важких колісних шасі МЗКТ.

Підсумовуючи, М’янма стала однією з точок на карті світу, куди режим Лукашенка прагне постачати продукцію ВПК. Візити білоруських чиновників продовжуються, а білоруський диктатор вилетів до Алжиру - ще один потенційний ринок збуту білоруських озброєнь. Як показує інтенсивність роботи офіційного Мінська, наступний рік буде не менш цікавим у контексті роботи білоруського ВПК, а режим Лукашенка за допомогою цього спробує поповнити як державну казну, так і власні кишені".