Лукашенко готує Білорусь до війни: москва розраховує вдарити вздовж території Литви 

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Проведення командно-штабних навчань поблизу кордону з ЄС демонструє готовність режиму Лукашенка до втягування країни в агресивні плани Кремля. ЗМІ повідомили про те, що в білоруських містах Гродно, Ліда та містечку Велика Берестовиця Гродненської області відбулися комплексні командно-штабні навчання міністерства внутрішніх справ та внутрішніх військ з перевірки готовності до дій в «особливих умовах». Навчання вписуються в логіку можливої підготовки до вторгнення з Білорусі до Польщі та країн Балтії.

Локація та характер військових навчань у прикордонних із Польщею та Литвою районах вказує на відпрацювання фільтраційних та інших військових заходів в рамках гібридної або силової операції Росії проти Польщі або країн Балтії. В разі втягування у гібридну агресію на боці Кремля, Білорусь стане повноцінним співучасником агресії, який забезпечує тил і логістичну підтримку для російських військ. Залучення Білорусі до потенційної агресії Росії проти країн НАТО створює для Мінська ризик прямого втягування у воєнний конфлікт із прогнозованими військовими, економічними та політичними наслідками.

Подальше посилення санкційного тиску, міжнародна ізоляція та остаточне підпорядкування російським військово-політичним інтересам можуть позбавити Білорусь навіть формальних ознак незалежної державної політики.

В цей же час Олександр Лукашенко віддав наказ про розширення десантно-штурмових військ для посилення наступальних можливостей на українському напрямку. Білорусь формує четверту десантно-штурмову бригаду, яку планують розмістити в Гомельській області поблизу українського кордону.

Формування нової десантно-штурмової бригади поблизу українського кордону є свідченням подальшого втягування білоруських збройних сил в можливі агресивні сценарії Кремля проти України. Режим Лукашенка не лише надає свою територію для військових потреб росіян, а й адаптує власну військову інфраструктуру для ескалації ситуації на українському напрямку.

Лукашенко фактично перетворив територію Білорусі на військово-стратегічний плацдарм Кремля для тиску на Україну та країни НАТО. Повна залежність від РФ позбавляє Білорусь повноцінної суб’єктності та робить країну лише інструментом Кремля у реалізації його авантюрних та агресивних сценаріїв.

Паралельно режим Лукашенка, готуючи країну до війни, розпочав ремонт і модернізацію бомбосховищ по всій країні. Місцеві ЗМІ повідомили, що у Білорусі розпочали перевірку, ремонт і модернізацію бомбосховищ та інших об’єктів цивільної оборони.

Ініціатива щодо масових перевірок бомбосховищ у Білорусі свідчить, що влада готується до реалізації воєнних сценаріїв на власній території та використовує ці заходи для залякування населення, щоби підтримувати контроль, дисципліну й придушувати будь-які прояви протестної активності.

Формальне відновлення та інвентаризація укриттів використовується владою як інструмент пропаганди, що має створити ілюзію турботи про безпеку, приховуючи реальні ризики та відсутність системного захисту. Підготовка бомбосховищ демонструє усвідомлення військовополітичним керівництвом того, що у випадку втягнення у війну територія Білорусі неминуче стане об’єктом ударів у відповідь.

Офіційний Кремль намагається втягнути Білорусь у військову авантюру. В Москві проробляють сценарії можливої участі білоруської армії у війні Росії проти України, а також можливості застосування білоруських військ під час можливого російського вторгнення до країн Балтії. Білорусь має довгий кордон з Україною, і у випадку втягування білоруської армії разом з росіянами у військовий напад проти України, лінія фронту може в один момент  збільшитися на кілька сотень кілометрів.

Проте офіційний Київ вже попередив Олександра Лукашенка, що не чекатиме самого факту вторгнення, а ще на стадії отримання інформації про прийняття Мінськом рішення щодо нападу на Україну, завчасно бомбардуватиме всі важливі білоруські паливно-енергетичні, інфраструктурні та логістичні об’єкти. Це одномоментно може заподіяти Білорусі економічної шкоди на багато, якщо не десяток мільярдів доларів.

Здається, це попередження мало певний вплив і Лукашенко почав говорити, що війна з Україною може бути само вбивчою для Білорусі. Та Кремль не сидів склавши руки і через своїх багаточисельних агентів впливу на вищих політичних щаблях в Білорусі та здійснюючи безпосередній тиск на Лукашенка знову став затягувати Мінськ у вирву розв’язання війни з Україною. Білоруський диктатор став говорити, що війна з Києвом можлива лише у випадку нападу українських військ, проте це не є аргументом. Радянський Союз у 1939 році напав на Фінляндію начебто у відповідь на її обстріли радянської території, що було інсценовано Москвою. Росіяни є майстрами створення конфліктних ситуацій та провокацій найвищого гатунку. Це вже було півтора місяці тому, коли було сфабриковано начебто напад українського дрона на білоруський автобус з дітьми на території російської Брянської області, коли ті прямували на відпочинок в район російського Сочі на чорноморському узбережжі. Тому імітувати український обстріл білоруської території начебто збройними силами України для Москви не є проблемою. Єдине добре, що про це знає Лукашенко. Проте невідомо чи він встоїть, коли його Кремль сильно притисне до стінки. Не виключено, що він вимушений буде піти на поводку у Путіна. 

Між тим, напад на Україну з білоруського боку можливий, але більш реальний варіант втягування Мінська у російську агресію проти країн Балтії. Путіну потрібна значна військова перемога, а на українських фронтах її нема і не видно. А от ударити на маленькі Естонію чи Латвію, де проживає значна кількість етнічних росіян – це можливо. Ці країни є членами НАТО та ЄС, і це ускладнює російський напад. Проте вивід американських військ з Європи вже стає реальністю. Американці вийшли з Естонії начебто на ротацію, проте їх ніхто не замінив. І це хороший сигнал для Путіна.

В процентному відношенні етнічних росіян в Естонії та Латвії більше ніж у півтора рази ніж в Україні перед російським вторгненням у 2014 році на українські Крим та Донбас. У Литві росіян набагато менше, але в планах Путіна пробиття коридора з території Білорусі до Калінінградської області РФ, тобто до колишніх Кенігсберга і східної Прусії. Це так званий Сувальський коридор. Вузька частина території Польщі та Литви, що відділяє Калінінградську область від Білорусі.

Москва розраховує ударити вздовж території Литви і не заходити у польські землі, бо Варшава має досить чисельні та озброєні збройні сили. Правда вони зовсім не мають бойового досвіду. Але справа не в цьому. Для Путіна важливо, що коли почнеться напад на країни Балтії, щоб Польща, як найближчий сусід, військово не втручалася, а робила тільки якісь заяви та демарші.

Росіяни протестували польську позицію, коли на територію Польщі відправили крилату ракету Х-101. Вона пролетіла майже 100 кілометрів та взірвалася у полі. Напад ракети на територію країни НАТО в принципі вимагав активування ст.5 Статуту Альянсу про колективну оборону, або бодай ст.4 про проведення термінових спільних консультацій з союзниками через загрозу безпеці Польщі. Проте цього не було зроблено. Варшава цілий день розбиралася чия ракета до них залетіла, а потім констатувала, що вона російська.

При цьому зараз у Польщі за рахунок проросійських сил розгорнута така антиукраїнська істерія щодо історичних питань минулого, що офіційній Варшаві прийшлося навіть виправдовуватися перед проросійськими радикалами, що це не Україна навмисно запустила російську ракету зі своєї території. Адже це ракета типу повітря-земля, яка запускається виключно зі стратегічних бомбардувальників, яких Україна просто не має. У неї їх та ядерну зброю забрали США та Великобританія у 1995 році відповідно до Будапештського меморандуму та передали Росії. А взамін Україна начебто отримала від Вашингтону, Лондону та Москви гарантії територіальної безпеки. Та це виявилося мертвим словом на папері.

Але повернемося до російської крилатої ракети. Не виключено, що польські радари засікли її тільки тоді, коли вона впала посеред поля і пролунав сильний вибух. Адже вона пролетіла 100 кілометрів у напрямку міста Люблін, а її ніхто не перехопив. При цьому за вісім годин до цього в Любліні проходила зустріч польського прем’єра Туска з українським президентом Зеленським.

Росія провокацію з бойовою ракетою робила «на м’яких лапах». Начебто недалеко залетіла, взірвалася, але нікого не вбила, матеріальної шкоди начебто нема, хоча з’явилася вирва у землі діаметром 10 метрів. Росіяни розуміли, що не можуть ударити ракетою по якомусь польському об’єкту, тоді це 100% casus belli, тобто привід до війни. А так, начебто все трапилося випадково, без матеріальної шкоди, ніхто не постраждав. Чиста провокація гібридного характеру. 

При цьому Москва знову відчула нерішучість польської сторони і зробила висновки. Ще восени минулого року 20 російських дронів атакували Польщу з території Білорусі та України. Польська ППО разом з ПРО НАТО боролася з ними 8 годин. Результат: збили тільки 5 дронів із 20. І знову була млява реакція. Варшава відчуває, що взагалі не готова до нападу російських дронів та ракет. Тобто у разі російського нападу на країни Балтії, Польща, як найближчий їх сусід, скоріше так і не наважиться надати їм термінову військову підтримку, відчуваючи власну слабкість. А це Кремль і задовольняє. Тоді він швидко захопить ці три невеликі країни. На жаль.

Фото - google.com/maps