Його слово було зброєю. Пішов з життя Степан Хмара

На 87-му році життя помер правозахисник, громадський діяч, лікар, дисидент та Герой України Степан Хмара. Спогади про нього на своїй ФБ-сторінці написав Олесь Доній.

Ількович-гордість України, і наша гордість. Завжди був вдячний і буду вдячний йому за те, що повністю підтримав нас під час «Студентської революції на граніті» в жовтні 1990-го року. Формально нас підтримували всі тодішні опозиціонери з Народної Ради і Народного руху, та тільки їхня підтримка не поширювалася на головну нашу вимогу - «Перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі», і лише Ількович зорганізував групу таких же затятих як він (12 чоловік), привів їх до нас в табір, і вони голодували на рівних зі студентами.

Якби опозиція і Україна до нас тоді до дослухалися і провели перевибори Верховної Ради, то ми б у 1991-му усунули комуністичну номенклатуру від влади, Україна вслід за всією Центральною Європою вже б давно була і в НАТО і в ЄС, і, значить, фашистська росія на нас би не напала. Ількович це відчував. І як борець(вічний борець!) відстоював. Тобто випереджав і час, і своїх колег по опозиції (включно з колишніми дисидентами-політв'язнями).

З усієї опозиційної когорти саме з Ільковичем ми найбільше протягом всього життя перетиналися на всіх опозиційних акціях. Бо він був нервом опозиції, чутливим і до болю гострим.

Його слово було зброєю. Його позиція була зброєю. Його поведінка була зброєю. Степан Хмара - це наша зброя.

Степане Ільковичу, спочивайте з миром. Завжди шануватиму.

 Олесь Доній, журналіст, політик, громадський і  культурний діяч, сторінка у FB