Білоруси постачають українцям унікальні апарати

23 vac-апарати та необхідні розхідники до них отримали цивільні медичні заклади та військові шпиталі з різних регіонів України. Vac-апарати застосовуються у тому випадку, коли на рану неможливо накласти шви й усунути ушкодження традиційними методами. Медичне обладнання доправили у Чернігів, Київ, Харків, Кропивницький, Одесу, Львів, Трускавець.

Апарат украй важливий для важко поранених людей. Кульові й осколкові поранення зазвичай супроводжують інфекції. Адже в рану потрапляють металеві уламки, бруд, частинки одягу, дерева, пластику. Тож такі рани не гоються по місяцю-два. Відео з характеристиками цих апаратів можна переглянути на YouTube.

VAC-терапія дозволяє очистити рану, уникнути інфікування, пришвидшити одужання та гоїти складні рани й опіки великої площі.

Допомога стала можливою завдяки співпраці громадського об’єднання «Звяно», співтовариства білорусів в Італії та Білоруського фонду медичної солідарності.

«Звяно» заснувала білоруська правозахисниця Тетяна Яворська-Гацура. Жінка опинилася в Україні після переслідувань на батьківщині режимом Лукашенка – про це детальніше можна прочитати на сайті «Медіазони».

«Спочатку була ідея – розуміння того, що у vac-апаратах є велика потреба, яка згодом тільки зростатиме. Команда білорусів вивчила ринок, знайшла та запросила цінові пропозиції від декількох постачальників у Європі, порівняла їх за вартістю довготермінового використання й обслуговування. А далі організували краудфандингову кампанію від діаспори білорусів в Італії зі збором 40 000 євро. Кампанія тривала більше місяця. Її просували без привернення уваги великих медіа. Інформацію поширювали через знайомих та друзів», - розповіла білоруська правозахисниця Тетяна Яворська-Гацура.

За її словами, під час кампанії було кілька великих донатів від білорусів Італії. Поки тривав збір коштів, команда вирішувала питання з логістикою, ПДВ, збирала заявки від конкретних лікувальних закладів України.

Також Тетяні Гацурі-Яворській довелося відроджувати й переоформляти документацію для громадське об'єднання «Звяно» в Україні.

Не минулося без труднощів. Наприклад, перевізник звернув увагу на великі ризики затримки чи арешту вантажу, якщо його ввозити в Україну на ім'я Білоруського фонду медсолідарності. У результаті всі документи довелося останньої миті переоформляти на громадське об'єднання «Ланка/Звяно», а з палетів знімати наклейки зі словом «Білорусь».

Попри все апарати успішно доставили – на все про все знадобилося 2,5 місяці.

Коментарі від Тетяни Гацури-Яворської:

- Що далі? Яка взагалі потреба у подібних апаратах? Чи планується їх постачання у майбутньому?

- Ми намагаємося контактувати з іншими ініціативами, які займаються постачанням у лікарні. Наскільки нам відомо, потреби в апаратах більш-менш закриті. Наша команда, наприклад, окрім своїх 23-ох апаратів, допомогла ввезти в Україну ще 20 апаратів, які закупив один британський фонд. Але для роботи ці апарати вимагають стерильних одноразових витратних матеріалів, якими ми збираємось постачати надалі ті лікарні, що отримали від нас обладнання. Тож нова кампанія зі збору коштів на розхідники стартує вже дуже скоро.

- Як обслуговуватимуть апарати коли закінчаться розхідники?

- Як я вже сказала, ми плануємо забезпечувати лікарні витратними матеріалами, хоча, звичайно, лікарі найбільше раділи самим VAC-апаратам, аніж розхідникам, тому що в умовах війни та нестачі навчилися вже комбінувати розхідники від різних виробників. Сподіватимемося, що наступні краудфандингові кампанії також будуть успішними. Тож їм не доведеться займатися комбінуванням розхідників.

- Які ідеї допомоги на майбутнє?

- Ми думаємо про концептуальний проект, що працював би на випередження ситуації, а саме про створення інфраструктури для психологічної реабілітації постраждалих від війни. Лбди щодня зазнають травм, і все це матиме довгострокові наслідки і на особистому рівні, і на рівні держави. Ми хотіли би, наскільки це можливо, вже зараз думати, як цю шкоду можна зменшити, які можливості є для індивідуальної допомоги постраждалим українцям. Не одні ми це обговорюємо, ця проблема хвилює багатьох чиновників та громадянське суспільство, але такої допомоги не може бути багато. Тому ми шукаємо можливості, відповідне приміщення, щоби розпочати цю роботу.