Балтія, Арктика і кіберфронт: Данія стає ключовим щитом Європи від РФ

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

На сайті Данської служби безпеки і розвідки (PET) була розміщена заява очільника спецслужби Фінна Борха Андерсена, який закликав європейські держави до тіснішої співпраці на тлі посилення гібридної війни Росії.

Під час закритої частини засідання Ради ЄС з питань юстиції, Андерсен наголосив на завданнях європейських служб безпеки щодо протидії гібридній загрозі з боку Росії у світлі поточної безпекової ситуації в Європі.

«Росія веде гібридну війну проти Європи, а російські розвідувальні служби відповідальні за конкретні атаки в низці європейських країн. До цього додаються добре відомі загрози для Європи, такі як тероризм і екстремізм, а також надзвичайно швидкий технологічний розвиток», – зазначив очільник PET.

Андерсен додав, що у звʼязку з цим «ми повинні продовжувати та посилювати тісну співпрацю ЄС у сфері безпеки», бо тільки так «зможемо впоратися із загрозами, які швидко змінюються».

Данія є особливо цікавою країною-членом НАТО для Росії, оскільки контролює стратегічно важливий вхід до Балтійського моря, через який пролягають ключові торговельні та військові маршрути. Як транзитна держава, вона відіграє помітну роль у забезпеченні логістики та комунікацій у контексті зміцнення східного флангу Альянсу.

Водночас у складі Данії перебуває Гренландія – територія з винятковим геополітичним значенням, завдяки своєму розташуванню між Північною Америкою та Європою, а також близькості до Арктики, де дедалі більше перетинаються інтереси провідних світових держав. Це і арктичні острови Шпіцберген, де також присутня Росія.  Саме поєднання контролю над Балтійським морем і володіння арктичною територією робить Данію важливим елементом у системі стримування російських загроз.

Данія є одним із найбільш послідовних прихильників України, активно підтримуючи її в умовах російської агресії. Копенгаген надає військову, політичну та фінансову допомогу, зокрема входить до числа лідерів у поставках сучасного озброєння. Така позиція зумовлена не лише солідарністю, а й розумінням того, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою європейських держав. Підтримуючи Київ, Данія фактично зміцнює обороноздатність усього східного флангу НАТО та протидіє подальшій експансії Росії.

У відповідь на зростання військової активності Росії, Данія посилює оборонні заходи в Гренландії. Серед нових кроків – розширення морської оборони на острові, зокрема використання патрульних літаків для моніторингу та боротьби з підводними човнами. Ці дії дозволяють зміцнити контроль над північними підходами до НАТО та запобігати розширенню російської присутності в Арктиці. Таким чином, арктичний напрямок стає ключовим елементом довгострокової стратегії Копенгагена у сфері національної безпеки.

Паралельно з військовими викликами Данія стикається з ескалацією інформаційно-кібернетичних операцій, що є невід’ємною частиною російської гібридної війни. Напередодні місцевих виборів, країна пережила масштабні кібератаки на державні ресурси, муніципалітети та оборонні підприємства. Відповідальність за атаки взяла проросійська група NoName057, яка діє синхронно з кремлівськими інформаційними наративами. Це підкреслює необхідність комплексної координації між союзниками для захисту критичної інфраструктури та громадянських інституцій.

Активізація російських гібридних операцій становить пряму загрозу не лише Данії, а всьому європейському регіону. Москва прагне розхитати політичні системи країн Заходу, використовуючи дезінформацію, кібернапади та інструменти впливу. Ці дії спрямовані на послаблення підтримки України та створення внутрішніх конфліктів у ЄС. У результаті російська агресія стає системною загрозою, що потребує координованої стратегії реагування на рівні НАТО та ЄС.

Важливою складовою гібридної стратегії Росії стає використання дронів як інструменту розвідки, провокацій і тиску на європейські держави. Російські безпілотники фіксують рух військових кораблів, критичні об’єкти та маршрути енергопостачання, створюючи постійний фон напруги. У деяких випадках їх використання спрямоване на тестування реакції НАТО та перевірку слабких місць оборони. Це перетворює повітряний простір і морську інфраструктуру на одну з головних зон ризику.

У контексті війни проти України, Росія дедалі агресивніше демонструє готовність розширювати спектр своїх недружніх дій проти Заходу. Від запуску дронів над військовими та інфраструктурними об’єктами до маніпуляцій міграційними потоками – усі ці інструменти мають одну мету: послабити єдність демократичних держав.

Данія, як транзитна та морська держава, особливо вразлива до таких форм тиску. Це вимагає посиленої взаємодії з союзниками для мінімізації ризиків. Спільна протидія з боку Заходу стає ключовим фактором у нейтралізації російських гібридних операцій. Європейським країнам потрібні узгоджені механізми швидкого обміну розвідданими, колективні інструменти кіберзахисту та уніфіковані стандарти реагування на інциденти. Розрізнені дії окремих країн не здатні зупинити кремлівську стратегію, яка працює одночасно в політичній, цифровій, економічній та військовій площинах. Лише консолідована позиція здатна забезпечити стійкість і захист демократичних суспільств.