Війна з'їдає економіку рф: дефіцит федерального бюджету зріс до 6 трлн рублів

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Дефіцит федерального бюджету Російської Федерації за січень–травень 2026 року зріс до 6 трлн рублів, що удвічі перевищує показник аналогічного періоду минулого року та в 1,6 рази перевищує річний плановий показник, закладений на рівні 3,79 трлн рублів (1,6% ВВП). Основними причинами такого погіршення стали стрімке зростання державних видатків і скорочення нафтогазових доходів майже на 30%.

За підсумками п’яти місяців 2026 р. сукупні доходи бюджету зросли лише на 0,3% і становили 14,8 трлн рублів, тоді як витрати збільшилися на 17%, досягнувши 20,8 трлн рублів, або 47,2% від річних бюджетних призначень. Водночас у 2025 році фактичний дефіцит бюджету майже вп’ятеро перевищив початкові урядові розрахунки, досягнувши 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП, що стало найгіршим показником з 2020 року.

Поточна динаміка свідчить про системні проблеми у сфері бюджетного планування та управління державними фінансами РФ. Наявна дохідна база дедалі менше відповідає масштабам видатків, насамперед військового характеру. За таких умов імовірність подальшого посилення податкового навантаження на бізнес і населення суттєво зростає.

Кремль фактично завершив переведення економіки на воєнні рейки, а федеральний бюджет перетворився на інструмент фінансування війни проти України. Видатки на оборону та силовий блок стали домінуючими статтями державних витрат, істотно обмеживши можливості фінансування цивільних галузей. Концентрація ресурсів у військово-промисловому комплексі, який не створює доданої вартості для цивільного сектору економіки, поглиблює структурні дисбаланси та знижує довгостроковий потенціал економічного розвитку країни.

Центральний банк РФ уже попередив про необхідність тривалого збереження високої ключової ставки через зростаючий бюджетний дисбаланс. Перенесення термінів досягнення збалансованого бюджету на 2029 рік фактично означає збереження дорогих кредитних ресурсів, низької доступності іпотечного кредитування та підвищеного інфляційного тиску протягом наступних років. На цьому тлі заяви Міністерства фінансів РФ про відсутність потреби у масштабних внутрішніх запозиченнях виглядають мало переконливими та можуть приховувати підготовку до подальшого посилення фіскального навантаження на економіку.

Фонд національного добробуту, який традиційно розглядається як головний резервний механізм підтримки бюджетної стабільності, за нинішніх темпів нарощування дефіциту ризикує вичерпати ліквідну частину своїх активів уже до кінця року. У міру скорочення внутрішніх резервів влада буде змушена шукати додаткові джерела доходів шляхом розширення прогресивної шкали оподаткування, збереження високих ставок непрямих податків та запровадження нових фіскальних механізмів.

Зростання не нaфтогазових доходів на 12,4%, до 11,8 трлн рублів, не є свідченням оздоровлення економіки. Воно стало наслідком посилення податкового та митного навантаження на початку 2026 року. Фактично держава компенсує втрати від скорочення нафтогазових надходжень за рахунок вилучення додаткових ресурсів у бізнесу та населення через підвищення податків, зборів і скасування податкових пільг. Така практика послаблює реальний сектор економіки, стимулює тінізацію господарської діяльності та скорочує інвестиційну активність.

На цьому тлі в Росії активно обговорюється можливість підвищення роздрібних цін на бензин і дизельне паливо приблизно на 1,5 рубля за літр з метою фінансування заходів із захисту нафтопереробних підприємств. Віце-прем’єр РФ Олександр Новак доручив Міністерству енергетики та іншим профільним відомствам підготувати відповідні пропозиції. Серед механізмів реалізації розглядаються зміни акцизної політики, коригування демпферного механізму, перегляд оптових цін або укладення спеціальних домовленостей із нафтовими компаніями.

Наразі зростання цін на паливо офіційно обмежується рівнем інфляції, а галузь орієнтується на індекс споживчих цін, який розраховує Росстат. Водночас уряд має намір забезпечити спрямування додаткових доходів нафтових компаній на фінансування заходів безпеки паливної інфраструктури. Конкретні параметри ініціативи поки що не визначені, однак представники влади вже заявляють про наявність кількох інструментів її реалізації.

За оцінками представників галузі, для посилення захисту нафтопереробних заводів, логістичних об’єктів і паливних сховищ у масштабах країни протягом найближчого року необхідно залучити десятки мільярдів рублів. При цьому великі нафтові компанії останніми роками вже інвестують значні кошти у захист власної інфраструктури. Наприкінці травня президент Російського союзу промисловців і підприємців Шохін повідомив, що бізнес готовий брати участь у фінансуванні відповідних заходів, однак для створення комплексної системи безпеки потрібні додаткові фінансові механізми та координація дій між державою, бізнесом і регіональною владою.

Запропонована владою ініціатива реалізується без належного врахування реального економічного становища населення, доходи якого вже тривалий час перебувають під тиском інфляції. Паливо в Росії традиційно сприймається як базове соціально значуще благо та один із чинників суспільної стабільності. Тому навіть незначне підвищення цін на автозаправних станціях неминуче викликатиме негативну реакцію населення та сприйматиметься як додатковий фінансовий тягар.

Одночасно небажання великого бізнесу повною мірою фінансувати захист власних активів за рахунок скорочення прибутків і дивідендів може посилити суспільне невдоволення та відчуття соціальної несправедливості. Адміністративне підвищення цін створює ризики розширення тіньового ринку паливно-мастильних матеріалів, особливо в депресивних регіонах та серед комерційних перевізників.

З метою скорочення витрат частина споживачів може перейти на використання неякісного або сурогатного пального, що реалізується через нелегальні канали збуту. У результаті легальний сектор втратить частину доходів, що значною мірою нівелюватиме очікуваний економічний ефект від запропонованих заходів.

Варто враховувати, що російські автовласники вже сплачують значний обсяг податків і зборів, зокрема транспортний податок та акцизи, включені до вартості кожного літра пального. Саме ці платежі офіційно позиціонуються як джерело фінансування розвитку та безпеки інфраструктури. У цьому контексті запровадження додаткової надбавки фактично виглядає як приховане подвійне оподаткування громадян, коли вони змушені повторно оплачувати функції, які вже фінансуються за рахунок чинних податкових механізмів.

Крім того, така ініціатива суперечить раніше задекларованому принципу стримування зростання цін на пальне в межах офіційної інфляції. Намагання досягти підвищення через зміну акцизів, коригування демпферного механізму або інші непрямі інструменти фактично свідчить про спробу обійти власні нормативні обмеження. У перспективі це може створити прецедент для подальшого підвищення цін під приводом фінансування інших державних потреб.

Оскільки паливо є однією з базових складових собівартості більшості товарів і послуг, подорожчання бензину та дизельного пального неминуче матиме мультиплікативний інфляційний ефект. Воно призведе до зростання витрат на логістику, перевезення пасажирів і вантажів, будівельні роботи, експлуатацію спеціальної техніки та виробництво широкого спектра товарів. У підсумку фінансові наслідки цього рішення відчує практично кожен громадянин Росії через подальше підвищення споживчих цін, незалежно від того, чи є він власником транспортного засобу.

Фото - ілюстративне фото/gettyimages.com