Російський генерал Івашов знову заявив, що путін довів росію до розпаду

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Низка ЗМІ й телеграм-каналів опублікували інформацію про те, що російський генерал у відставці Леонід Івашов знову різко розкритикував Володимира Путіна й війну проти України, назвавши її «катастрофою» та звинувативши Кремль у тому, що він привів країну до «стратегічної поразки».

Ще в січні 2022 року, за місяць до початку повномасштабного вторгнення, Івашов публічно попереджав, що війна «поставить під загрозу саме існування Росії» та закликав Путіна піти у відставку. Майже чотири роки війни в Україні не змінили позиції генерала.

В новій заяві він підкреслив, що саме Путін раніше казав, що стратегічна поразка призведе до розпаду Росії. «Але що таке стратегічна поразка, він не пояснив. Проте наша міжнародна ізоляція й те, що постійні члени Радбезу ООН виступають на підтримку України, – це вже стратегічна поразка», – зазначив генерал.

Івашов висміяв погрози Кремля про «неперевершені» ядерні системи та заяви про можливості знищити США й Захід. «Ми чіпляємося за крилату ракету Бурєвєстнік на ядерному паливі та ядерний торпедний дрон Посєйдон як за рятувальний круг. Але США зможуть знищити нас ще до того, як ці ракети досягнуть цілі. Якщо ми взагалі зможемо їх запустити», – заявив він.

Незважаючи на повідомлення про те, що російські війська можуть захопити в Україні Покровськ, важливий транспортний вузол, Івашов назвав такі успіхи незначними. «Просування під Покровськом – лише тактичний епізод. У нас немає оперативно-тактичних успіхів, а на стратегічному рівні ми терпимо поразку за всіма напрямками», – підсумував генерал.

А у цей час у всіх галузях Росії панує кланова система, при цьому 58% діючих чиновників є спадкоємцями радянських номенклатурних династій. Три чверті російських чиновників мають родичів, які працюють у державному управлінні або бізнесі, пов’язаному з державою. Про це 10 листопада, повідомило видання The Moscow Times з посиланням на дані дослідження видання Проект, яке дослідило біографії 1329 чиновників.

Відзначається, що родинні зв’язки еліти охоплюють практично всі галузі Росії – промисловість, фінанси, оборону, енергетику, сільське господарство, медіа та соціальні мережі. При цьому історія кланів тягнеться ще з часів Радянського Союзу. Ще раз наголошено, що 58% діючих чиновників є спадкоємцями радянських номенклатурних династій, які займали високі посади ще за часів СРСР.

Дослідження показує, що найбільш клановими структурами є Рада Федерації (86% керівників мають родичів у владі), Державна Дума (84%), Управління справами президента (85%) та Адміністрація президента (68%). Серед правоохоронців і суддів таких – 74%, губернаторів – 69%, членів уряду – 61%. У топ-25 чиновників із найбільшою кількістю родичів у владі лідирує голова Чечні Рамзан Кадиров, який допоміг у працевлаштуванні 96 членам своєї родини. Кавказ є лідером за просуванням кланів. Разом із Кадировим ще десять державних службовців із Кавказу, включно з сенатором і мільярдером Сулейманом Керімовим, забезпечили працевлаштування 191 родича.

Другу найбільшу за величиною династію в країні, за даними Проекту, створив російський президент у якого у владі та бізнесі 27 родичів. Його клан розширюється також на дітей далеких родичів. Наприклад, 25-річний Денис Путін, двоюрідний племінник, ще у 2024-му перейшов у компанію Сибур, де зайняв посаду керівника проєктів із зарплатою 600–800 тисяч рублів на місяць. У нього є частка (10%) у компанії Шереметьєво, що управляє однойменним бізнес-комплексом біля відомого аеропорту. Батько Дениса – Михайло Путін, заступник голови Газпрому. Помітного кар’єрного зростання досягли й діти сестер Михайла Путіна – двоюрідні племінниці глави Кремля. Анна Цивілева, донька Євгенія Путіна і сестра Михайла, нині займає посаду заступниці міністра оборони. Її чоловік Сергій Цивілев очолює Міністерство енергетики. Ще одна сестра Михайла Путіна та Анни Цивілевої – Тетяна Пташук. Її донька, Олена Жидкова, займає посаду директора з медицини в Російській залізниці. 

Також формують свої клани й інші чиновники, багатьох із яких привів до влади володар Кремля. За кількістю родичів намагається наздогнати Путіна сенатор Арсен Каноков (19), голова Ростеху Сергій Чемезов (16) і колишній голова ФСБ Микола Патрушев (15). Проект пише, що силовики все частіше проникають у цивільні держустанови разом із родичами з числа цивільних чиновників – 20% усіх представників влади мають близьких родичів у силових відомствах. Серед олігархів лідерами за розвитком династій стали Аркадій і Борис Ротенберги – у них 19 родичів, зайнятих у державних структурах або афілійованому бізнесі. За ними йде засновник «Русала» мультимільярдер Олег Дерипаска (11), олігарх і колишній депутат Державної Думи Михайло Гуцерієв (10) та мільярдер Юрій Ковальчук, давній соратник Путіна по кооперативу «Озеро» (9).

8 листопада цього року впливова німецька інформаційна агенція «Deutsche Welle» опублікувала журналістське розслідування з приводу того, що в столиці ФРН досі продовжує активно працювати «російський дім науки та культури», хоча Євросоюз ще влітку 2022 року запровадив санкції проти організації «Росспівробітництво».

При цьому, як дані з відкритих джерел, так і конфіденційна інформація ряду держав Заходу свідчать про те, що спецслужби РФ активно використовують представництва організації «Росспівробітництво» за кордоном для просування інтересів Москви в цілому та проведення окремих операцій зокрема. Згідно з висновками аналітичних центрів із деяких держав Заходу, Кремль використовує центри російської культури за кордоном як додаткові резидентури для російської розвідки. Цілий ряд німецьких парламентаріїв як від ліволіберальної партії «Союз 90/Зелені», так і від правоцентристських партій Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз вже майже чотири роки поспіль закликають федеральний уряд повністю закрити «російський дім» в Берліні. Також на цьому наполягають численні громадські активісти, які час від часу влаштовують під стінами мітинги.

Втім, як пояснила німецька влада, закриття «російського дому» не є самоціллю, оскільки накладені санкції дозволяють мінімальні дії з метою підтримання життєдіяльності закладу, наприклад, робота бухгалтерії, сплата податків або оплата комунальних платежів. У 2023 році «російський дім» звернувся до адміністративного суду з позовом, вимагаючи розблокувати кошти на його банківських рахунках і відмовитися від застосування санкцій, оскільки цей заклад нібито не має жодного стосунку до організації «Росспівробітництво», а є абсолютно самостійною юридичною особою і тому не може бути об'єктом санкцій. Наприкінці червня 2025 року суд відхилив позов, вставши на бік ЄС і влади ФРН. За оцінкою суду, свідчень прямого зв'язку «російського дому» та «Росспівробітництва» більш ніж достатньо.

«Російський дім» – це мережа культурних центрів, які РФ відкриває за кордоном. Формально вони просувають російську культуру, мову й освіту, але на практиці ці установи часто виконують інші завдання, передусім поширення неправдивої інформації про міжнародні події, зокрема, про війну Росії проти України, формування проросійської позиції у місцевих медіа й академічних колах, здійснюють вплив на політичні еліти через культурні заходи, гранти й освітні програми. Тут і рекрутування агентів впливу серед місцевих діячів, журналістів і студентів.

У цьому контексті «російський дім» по всьому світу став інформаційною платформою для легалізації російських наративів, інструментом реалізації російської м’якої сили, що маскує приховані наміри під культурною дипломатією, мережею для здійснення впливу на громадську думку в країнах, де Росія має власні стратегічні інтереси.

21 лютого 2023 року Румунія закрила «російський дім» в Бухаресті, оскільки влада розглядала його як інструмент російської пропаганди та гібридної війни. Центр російської культури звинуватили в тому, що він поширює проросійські наративи, які суперечать румунським інтересам. 3 лютого 2025 стало відомо про закриття «російського дому» в Баку. Рішення було прийнято на тлі різкого погіршення відносин РФ і Азербайджану після аварії літака «Азербайджанських авіаліній», який потрапив під обстріл підрозділів російської протиповітряної оборони. Крім того, азербайджанські ЗМІ звинувачували центр російської культури у шпигунській діяльності.  5 листопада 2025 року уряд Республіки Молдова (РМ) схвалив денонсацію Угоди про культуру з Росією, відповідно до якої у Кишиневі працював «російський дім». Після голосування в парламенті Молдови російська сторона буде офіційно повідомлена про вихід РМ із цієї угоди. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан заявив, що «російський дім» у Кишиневі є не культурним центром, а установою, під прикриттям якої здійснювалася діяльність, спрямована на підрив суверенітету молдовської держави.

Фото - Кому відійдуть території рф / інфографіка Слово і діло