Мінськ - Варшава: перезавантаження чи «мноходовочка»?

АНАЛІТИКА 19.02.2019 Коментарі 0

Минулого тижня відбувся візит Голови Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь Михайла Мясніковіча в Польщу. Під час візиту очільник білоруського парламенту зустрівся із великою кількістю політиків вищого ешелону польської влади.

Основними трендом візиту сам Мясніковіч вважає намагання зробити із тандему Польща-Білорусь «міст між Євразійським економічним союзом та Європейським союзом». Принаймні такі повідомлення заполонили російськомовні ЗМІ «Союзної держави», а самі сміливі навіть впевнено твердили, що відбулось повне перезавантаження відносин між Республікою Польща та Республікою Білорусь.

Чи дійсно можна вважати цей візит початком нової епохи на векторі «Польща-Білорусь»?

Важко зараз дати однозначну відповідь, проте для роздумів на дану тематику наведемо кілька цікавих заяв та фактів.

Про базу США в Польщі

Після повернення у Білорусь голова білоруського парламенту повідомив, що «Варшава вислухала наші застереження щодо спорудження так званого «Форту Трампа» в Польщі». В доповнення Мясніковіч повідомив про досягнення із польською стороною домовленостей про те, що подальші питання щодо бази США в Польщі будуть обговорювати міністри оборони обох країн.

Ці коментарі були одразу ж ретрансльовано у російських ЗМІ в форматі «Минск выступил против размещения в Польше американской военной базы».

Про польську нацменшину в Білорусі

Також після зустрічей із польськими політиками білоруський спікер заявив, що «польська сторона робить якісь суб’єктивні висновки щодо прав польської меншини в Білорусі».

Про спірні історичні питання – «прокляті солдати»

14 лютого Михайло Мясніковіч відвідав підляське село Залешани, у якому в 1946 році кілька десятків православних мешканців було знищено відділом Райса «Бурого».

Нагадаємо, що постать Ромуальда Райса - псевдонім «Бури», початково пов’язувалась із польським рухом опору в околицях Вільнюса, та в подальшому його «опір» перемістився на Підляшшя. Угрупування, яке очолював «Бури», відповідальне за смерть православного цивільного населення таких сіл, як Залешани, Коньцовізна, Шпаки. У селі Старі Пухали «Бури» розстріляв три десятки білоруських селян, які відмовлялися записатися католиками. Ті, хто погодився, вижили. Слід зазначити, що вбивство 16 підляських білорусів і спалення села Залешани ще в 2005 році було визнано Інститутом національної пам’яті РП діями, які «містять ознаки геноциду».

При цьому в інтерв’ю belsat.eu Михайло Мясніковіч заявив, що «вважати його [Райса – ред.] героєм ні в якому випадку не можна. Я хотів би розказати про випадок, про який мені повідомив під час зустрічі президент Польщі Анджей Дуда. Він сказав, що планував відвідати один із заходів пов’язаних із «проклятими солдатами, і до нього підійшла білоруска. Вона розповіла, що трапилось насправді. Він вивчив це питання і не приймав участі у цьому заході. Це дійсно багатого вартує».

Очевидно цим жестом білоруська влада прагнула показати, що буде противитись спробам героїзації «Бурого».

Лукашенко погрожує Польщі ублажаючи Путіна чи виконує відведену Кремлем роль?

Натомість на фоні «дружніх» зустрічей Мясніковіча із польськими політиками, президент Білорусі, під час призначення Владіміра Чушєва новим білоруським послом у Польщі давав йому доволі інші настанови.

12 лютого беззмінний «бацька» чітко пояснив новопризначеному очільнику білоруської дипломатичної місії в Польщі, що «Нехай поляки не бояться жодних загроз з нашої сторони. Але це не має означати, що якщо вони почнуть грати м’язами, то ми будемо на це спокійно дивитись. В тому числі зважаючи на нашу спільну із Росією групу військ на даному напрямку».

Зауважимо, що ці погрози Польщі білорусько-російським угрупуванням військ Лукашенко озвучив за день до зустрічі із російським президентом Владіміром Путіним.

Критика польської влади з боку білоруської опозиції та «несподіваний» крок назустріч білоруським вимогам.

Білоруська опозиція вкрай критично віднеслась до того, що польська сторона вирішила поглибити відносини із Білоруссю.

Лідери білоруських демократичних сил заявили, що цей візит білоруських парламентарів в Польщі, слід вважати «приниженням польських політиків», адже польські політики зустрічаються із «особами, які не обрані на вільних демократичних виборах, а призначені діючим правителем Білорусі виконувати обов’язки «парламентарів».

Слід зазначити, що саме у Варшаві 19 вересня 2016 року під час конференції ОБСЄ, було оприлюднено дані про масові порушення на парламентських виборах у Білорусі 11 вересня того ж року.

Білоруські опозиціонери твердять, що «Польща повторює політику «обережної дружби із диктатором», яку проводив у 2008-2010 міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський».

Дивним чином візит білоруських парламентарів у Польщу та призначення нового посла Білорусі у сусідню країну, збігається з припиненням з боку польської сторони надання фінансової підтримки білоруському опозиційному виданню «Хартія'97»

Про це 14 лютого повідомила на власній сторінці редактор видання Наталія Радзіна

«Сьогодні, 14 лютого, я була запрошена в польський Фонд міжнародної солідарності. Президент і директор фонду Мацей Фальковський і Олександра Ярошевич повідомили мені, що підтримка сайту в 2019 році в порівнянні з минулим роком буде скорочена майже в 5 разів. Таке різке скорочення допомоги сайту фактично означає його знищення. Польща допомагала нам після того, як редакція сайту була розгромлена в Білорусі, засновника нашого сайту Олега Бебеніна було вбито, журналісти заарештовані, а я потрапила до в'язниці КДБ. У 2011 році редакцію сайту запросило працювати до Варшави Міністерство закордонних справ Польщі, і на протязі цих років основна допомога надавалася через Фонд міжнародної солідарності. Сьогодні нас демонстративно позбавляють підтримки в дні приїзду до Польщі глави нелегітимного білоруського «парламенту» Михайла Мясніковіча. Ми знаємо, що офіційний Мінськ давно вимагає від польської влади припинення підтримки «Хартії-97».

Детальні висновки із викладеного вище фактажу залишимо на розсуд читачів. Проте не можемо, відмовити собі у праві процитувати заяву Голови Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь Михайла Мясніковіча про продовження політичного діалогу із Варшавою: «Польща буде надавати сприяння роботі Білорусі і на міжнародних площадках».

То чи варто це трактувати, як обіцянку Польщі просувати білоруські (читай - російські) інтереси в Європі? Чому Білорусь згадала про спірні історичні питання? Які реальні причини припинення фінансової підтримки білоруських опозиційних медіа зі сторони Польщі? Чи слід говорити про перезавантаження на векторі «Варшава-Мінськ», чи це чергова «мноходовочка» Кремля? Запитань багато – відповіді дасть час.

Наприкінці дозволимо собі нагадати польській стороні перевірену історією аксіому - «ігри у дипломатію із диктаторами зазвичай завершуються поразкою дипломатів».

ІА «Західний інформаційний фронт»
ілюстративне фото grani.lv

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: