МКС отримав докази участі рашапропагандистів у воєнних злочинах

Чергове подання з доказами співучасті рашапропагандистів у злочинах, скоєних у контексті війни проти України, зробили до Міжнародного кримінального суду українські правозахисники.

У поданні йдеться про системну пропаганду, яка не лише виправдовує агресію рф проти України, а й підбурює до геноциду, повідомляє «Польське радіо».

У документі зафіксовані факти пропаганди, що супроводжує агресію росії, а також конкретні висловлювання телеведучих і медійників, які підбурюють до геноциду, виправдовують удари по цивільних об’єктах і поширюють мову ненависті.  

За словами голови правління Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, пропаганда від початку була частиною окупаційної політики росії на українських територіях. Вона нагадала, як після окупації Криму у 2014 році російська влада системно переслідувала активістів і журналістів, а пропагандисти супроводжували ці репресії кампаніями дискредитації.

Як стверджує Скрипник, пропаганда стала частиною воєнних злочинів: «російські журналісти й телеведучі вже давно відмовилися навіть імітувати стандарти журналістики, перейшовши до прямого підбурювання до знищення українців і держави Україна. Ми зрозуміли, що пропаганда є не лише мовою ворожнечі, а фактично механізмом співучасті у злочинах», - підкреслила правозахисниця.  

Правозахисники створили відкриту базу даних «Викриття російських пропагандистів», у якій зафіксовано вже близько 600 висловлювань, що містять заклики до геноциду та воєнних злочинів, повідомила дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. Вона пояснила, що всі ці вислови систематизовано й проаналізовано, щоб виявити головні аргументи, якими російські медіа виправдовують агресію.

«Переважна більшість цих висловлювань – це заклики до бомбардування цивільної інфраструктури, знищення українців і держави Україна. Пропагандисти виправдовують це вигаданою загрозою безпеці росії», - каже Сєдова. 

За її словами, у подання до Міжнародного кримінального суду вміщені матеріали щодо трьох осіб – телеведучих Володимира Соловйова, Сергія Міхєєва та генерала Андрія Гурульова, які систематично закликали до руйнування української енергетичної інфраструктури. Вона додала, що «в базі є ще близько п’ятдесяти фігурантів, чиї висловлювання можуть стати доказами співучасті у злочинах».  

Як розповів засновник проєкту «War of Words» Володимир Бородянський, для моніторингу використовуються сучасні технології, які дозволяють системно фіксувати публічні заяви російських медійників. «Ми створили сервіс, який архівує відео з російських телеканалів, RuTube і Telegram, розшифровує їх і перекладає англійською. Це база, що допомагає журналістам і дослідникам доводити, що пропагандисти – не журналісти, а частина воєнної машини росії», - наголосив Бородянський.  

Юристка з міжнародного кримінального та гуманітарного права Ганна Микитенко зазначила, що довести злочинну суть таких висловів у міжнародному праві складно, оскільки сама пропаганда під час війни не завжди підпадає під визначення кримінального злочину. «Міжнародне право карає не будь-які заклики, а лише ті, що безпосередньо підбурюють до геноциду або злочинів проти людяності. Тому ми зосередилися на висловлюваннях, що прямо закликали до ударів по цивільній інфраструктурі й населенню, а також на їхньому виправданні після атак», - уточнила Микитенко.  

Правозахисниця додала, що подання охоплює не лише підбурювання, а й пособництво у злочинах, коли після обстрілів російські медіа намагаються раціоналізувати ці дії, пояснюючи їх «необхідністю змусити українців капітулювати». За словами Микитенко, така поведінка є частиною ширшої політики русифікації, спрямованої або на підкорення, або на фізичне знищення українського населення. 

Пропагандистські кампанії демонструють ознаки чіткої координації з військовими планами рф, уточнила Ірина Сєдова. «Ми бачимо, що ті самі фрази повторюються в ефірах різних каналів і різними ведучими. Це не випадковість, а державна політика, яка відтворює однакові твердження – від «боротьби з нацистами» до виправдання терактів і бомбардувань», - пояснила правозахисниця. 

Віднедавна ця політика не обмежується Україною. «Від кінця 2024 року пропагандисти дедалі частіше закликають до агресії не лише проти України, а й проти країн Європейського Союзу, закликаючи бомбити центри ухвалення рішень у Європі», - нагадала Ольга Скрипник. На її думку, така риторика демонструє, що кремль готує нові етапи ескалації, а пропагандисти створюють суспільне підґрунтя для майбутніх дій російських військових.